Школа для лідерів,
які прагнуть змін

Дізнайся першим

Останні новини KMBS в реальному часі

Останні події та новини з життя KMBS дызнавайтеся у розділі KMBS Live що знаходиться у верхньому правому куті екрану

Відкрити KMBS LIVE
Головна
/
Новини
/
Людина у фокусі: спільнота Стратегічних Архітекторів зустрілася для напрацювання концепту гуманітарної сили України
17.12.2019
Meeting Point
Людина у фокусі: спільнота Стратегічних Архітекторів зустрілася для напрацювання концепту гуманітарної сили України
Такий формат обговорення відбувся вперше та є початком серії зустрічей спільноти із ключових для українського суспільства питань.
Якщо ми говоримо, що нашим громадянам потрібні спільні загальнонаціональні цінності, які є основою гуманітарної політики, то, на жаль, у наших школах протягом останніх десятиліть ми не розбудовували цю ціннісну платформу

«Ми започатковуємо платформу для Стратегічних Архітекторів, які у форматі дебатів, зустрічей, клубів будуть шукати, розробляти, радитись щодо ключових систем в Україні. Сьогодні ми обрали ядрову систему, що визначає, якою буде наша країна далі — це гуманітарний вимір. Ви — потужні особистості і я сподіваюсь, що ваші спільні рішення, спільні кроки будуть впливати на нашу країну, на її силу та розвиток», — так Гелена Саврук, заступниця декана kmbs та керівна партнерка Могилянської Стратегічної Аґенції, звернулась до учасників зустрічі «Гуманітарна сила України».

13 грудня спільнота Стратегічних Архітекторів зустрілася для обговорення особливостей гуманітарного розвитку України, окреслення вимірів, які визначають якість формування гуманітарної політики та напрацювання спільного концепту гуманітарної сили України, який би став передумовою для формування відповідної політики. 

Крізь призму різних сфер діяльності власним баченням поділились  Володимир Бородянський, Лілія Гриневич, Сергій Касянчук, Ігор Козловський, Йосиф Зісельс, Гелена Саврук та модератор заходу Юрій Макаров.

Володимир Бородянський, міністр культури, молоді і спорту України, підкреслив, що попри здійснений у 2015 році вибір у напрямку західних цінностей, дослідження свідчать про те, що частина суспільства перебуває у невизначеному стані. Ми досі не можемо ствердити себе об’єктом чи суб’єктом глобальної політики, у нас проявляється розмита ідентичність і несформоване до кінця ціннісне поле. Значна частина громадян сфокусовані на власних проблемах і не усвідомлюють взаємопов’язаність із рештою спільнот світу. 

«Якщо ми говоримо, що нашим громадянам потрібні спільні загальнонаціональні цінності, які є основою гуманітарної політики, то, на жаль, у наших школах протягом останніх десятиліть ми не розбудовували цю ціннісну платформу», — підкреслила проблематику Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки України у 2016–2019 рр. 

На її думку, освітній вимір гуманітарної політики є стрижневим для формування спроможностей майбутніх українців, про які згадував Володимир Бородянський. Одним із кроків до покращення якості освіти Гриневич назвала реформу «Нова українська школа», що реалізується у початкових класах та передбачає не тільки відтворення знань, а й формування цінностей та вміння застосовувати знання, а також засвоювати нові компетентності, зокрема — культурну компетентність. Результати всесвітнього дослідження PISA, у якому взяли участь 15-річні українські школярі, свідчать про те, що в освітян-реформаторів ще дуже багато роботи і у старших класах школи.

Продовжуючи тему освіти, Йосиф Зісельс, Співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України, звернувся до історії України та зазначив, що упродовж століть формуванню свідомого громадянина сприяла здебільшого гуманітарна освіта, яка була базовою. Однак, після 1917 року цей освітній фокус було втрачено.

Також Зісельс підкреслив, що перш ніж планувати щось стратегічно, особливо, коли йдеться не про власну долю, а про державу, треба добре розуміти особливості ідентичності українців. Нині наше суспільство перебуває між двома культурами — західноєвропейською та євразійською, і це призвело до розмитої ідентичності. З одного боку, ми не єдиний приклад держави, яка опинилась на шляху до демократичних цінностей. З іншого боку, шлях України є унікальним, адже, за словами Йосифа Зісельса світова історія не знає жодного виклику, коли з-під впливу східної жорстокої імперії після 400 років залежності, виходила така велика, слов’янська православна країна та намагалась потрапити до західної цивілізації.

Що важливо, перехід до демократичних цінностей — це еволюційний шлях, його не можна штучно прискорити, тож завдання уряду полягає у тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку української ідентичності. 

Доповнюючи тезу про ідентичність, Сергій Косянчук, директор представництва Світового конгресу України, розповів, що діаспоряни дбають не лише про збереження української ідентичності за кордоном, а й про формування  ідентичності всередині України.

Косянчук вважає, що діаспора зі 64 країн світу є тим додатковим ресурсом для представлення інтересів України на міжнародному рівні. Також він закликав розвивати громадянське суспільство всередині країни та наповнювати українським змістом будь-які дії у гуманітарній сфері.

Розвиток громадянського суспільства можливий лише за умови усвідомлення українцями власної суб’єктності. Цю думку під час виступу розвинув Ігор Козловський, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків: «Будь-яка суб’єктність неможлива без гуманітарного простору. Україна для мене — не просто певна спільнота людей, це гіпер-особистість, у якої є своє бачення світу, ідентичність та свої реакції. А гуманітарний простір — як неокортекс, що дозволяє робити саморефлексивні вибори в тій чи іншій ситуації.

Можу сказати, що після двох років у полоні, я зробив висновок, що саме тотальне гуманітарне невігластво — одна із базових причин початку війни на Сході України».

У боротьбі із гуманітарним невіглаством значну роль відіграють медіа. Юрій Макаров, український журналіст та письменник, поділився спостереженнями щодо кризи у медіа, яку можна подолати, якщо правильно сформулювати проблему.

Цитуючи Майкла Полані, Макаров підкреслив, що частиною будь-якого повідомлення є постать автора — інформація не існує без особистісного ставлення того, хто її створює. Тож набуття суб’єктності українськими медіа та усвідомлення ними відповідальності за те, що і як висвітлювати — ще один виклик, який постає перед нами.

Такий формат обговорення для спільноти Стратегічних Архітекторів відбувся вперше та є початком серії зустрічей спільноти із ключових для українського суспільства питань. 

kmbs спільно із Могилянською Стратегічною Аґенцією і надалі виступатиме майданчиком для зустрічей трансформаційних лідерів та архітекторів систем, що стануть передумовою формування державної гуманітарної політики, де у центрі уваги є людина, її всебічний гармонійний розвиток та захист її прав та свобод.

1 / 9
kmbs live
20.02.2020 в 16:13
Вечірня подія "Стратегічні цілі. Навіщо?"
...
20.02.2020 в 14:33
Коли бізнес зростає і розвивається — часто погіршується якість взаємодії у команді. Власники та Т ...
20.02.2020 в 10:29
Бренд — це обіцянка, яку ми даємо своєму клієнту, і маємо послідовно її виконувати. Якість саме тако ...
18.02.2020 в 17:00
Світлини з допису Kyiv-Mohyla Business School [kmbs].
«Щоб надавати високий рівень сервісу, співробітники мають відчути його на собі. Якщо працівник не ві ...
18.02.2020 в 13:58
Які питання варто собі поставити перед стартом нового бізнесу?
...
18.02.2020 в 13:46
Перед стартом нового бізнесу навіть у досвідчених підприємців виникає питання з чого починати: з пош ...
18.02.2020 в 10:00
Чому цифрові стратегії зазнають невдачі
Чимало компаній стикаються із проблемами, коли намагаються стати більш «цифровими». Найчастіше так ...
17.02.2020 в 13:46
Незалежно від сфери, у якій ви працюєте, побудова бренду на ринку послуг має багато спільних особлив ...