Такий формат обговорення відбувся вперше та є початком серії зустрічей спільноти із ключових для українського суспільства питань.
грудень 2019
8
4 хв
Дізнавайтесь про новини та події kmbs першими
<!DOCTYPE html> <html> <head> </head> <body> <div> <div> <div> <div> <div> <p><span style="font-size: 14pt;">«Ми започатковуємо платформу для Стратегічних Архітекторів, які у форматі дебатів, зустрічей, клубів будуть шукати, розробляти, радитись щодо ключових систем в Україні. Сьогодні ми обрали ядрову систему, що визначає, якою буде наша країна далі — це гуманітарний вимір. Ви — потужні особистості і я сподіваюсь, що ваші спільні рішення, спільні кроки будуть впливати на нашу країну, на її силу та розвиток», — так Гелена Саврук, заступниця декана kmbs та керівна партнерка Могилянської Стратегічної Аґенції, звернулась до учасників зустрічі «Гуманітарна сила України».</span></p> <p><span style="font-size: 14pt;">13 грудня спільнота Стратегічних Архітекторів зустрілася для обговорення особливостей гуманітарного розвитку України, окреслення вимірів, які визначають якість формування гуманітарної політики та напрацювання спільного концепту гуманітарної сили України, який би став передумовою для формування відповідної політики. </span></p> <p><span style="font-size: 14pt;">Крізь призму різних сфер діяльності власним баченням поділились Володимир Бородянський, Лілія Гриневич, Сергій Касянчук, Ігор Козловський, Йосиф Зісельс, Гелена Саврук та модератор заходу Юрій Макаров.</span></p> <p><span style="font-size: 14pt;">Володимир Бородянський, міністр культури, молоді і спорту України, підкреслив, що попри здійснений у 2015 році вибір у напрямку західних цінностей, дослідження свідчать про те, що частина суспільства перебуває у невизначеному стані. Ми досі не можемо ствердити себе об’єктом чи суб’єктом глобальної політики, у нас проявляється розмита ідентичність і несформоване до кінця ціннісне поле. Значна частина громадян сфокусовані на власних проблемах і не усвідомлюють взаємопов’язаність із рештою спільнот світу. </span></p> <p><span style="font-size: 14pt;">«Якщо ми говоримо, що нашим громадянам потрібні спільні загальнонаціональні цінності, які є основою гуманітарної політики, то, на жаль, у наших школах протягом останніх десятиліть ми не розбудовували цю ціннісну платформу», — підкреслила проблематику Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки України у 2016–2019 рр. </span></p> <p><span style="font-size: 14pt;">На її думку, освітній вимір гуманітарної політики є стрижневим для формування спроможностей майбутніх українців, про які згадував Володимир Бородянський. Одним із кроків до покращення якості освіти Гриневич назвала реформу «Нова українська школа», що реалізується у початкових класах та передбачає не тільки відтворення знань, а й формування цінностей та вміння застосовувати знання, а також засвоювати нові компетентності, зокрема — культурну компетентність. Результати всесвітнього дослідження PISA, у якому взяли участь 15-річні українські школярі, свідчать про те, що в освітян-реформаторів ще дуже багато роботи і у старших класах школи.</span></p> </div> </div> </div> </div> </div> </body> </html>
