Втім, в Україні це проблематика має певні особливості. На дев’ятому році війни можна впевнено констатувати, що емоційний ландшафт суспільства загалом суттєво змінився. Відчувається це і в окремо взятих групах, командах. Спектр емоційних реакцій наших колег характеризується яскраво вираженою полярністю: від почуття горя, втрат, страху, апатії та вигорання до патріотичного піднесення, гордістю за націю, захоплення сміливістю співгромадян.

Поза сумнівом, це прямо позначається на професійній поведінці та продуктивності праці. Тому настроями колективу бажано вміти управляти, чи принаймні відчувати їх. Але чи можливо це загалом і якщо так, то якою мірою?

Якою є відповідальність лідерів, керівників у відповідності до цих викликів?
Чи правда, що «регулювання емоцій» є однією із управлінських компетенцій?
Чи має керівник бути зразком збалансованості?
Які системні організаційні рішення мають бути впроваджені, аби підтримати команд, відпрацювати до перемоги і далі?
Що робити, коли чутливість на межі?

Ці та інші дотичні до теми питання будемо обговорювати в рамках панельної дискусії в колі експертів:

Олександра Зеленюка — випускника ЕМВА-25, професійного сертифікованого коуча ICF (PCC ICF), дійсного члена Міжнародної федерації коучингу (ICF) з 2019 року. Президента ICF Ukraine (2021-2022).

Леоніда Колодяжного — випускник ЕМВА-35, операційний директор фармацевтичної компанії «Здраво», лікар-кардіолог

Володимира Станчишина — психолога-психотерапевта, автора книг: «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією», «Для стосунків потрібні двоє», «Емоційні гойдалки війни».

Модеруватиме — Олена Жильцова, керівниця Executive MBA, консультантка в галузі управління командами та організаційною поведінкою.
Формат: онлайн+офлайн

Емоційний зв'язок з командою. Поради лідерам під час війни