[EN] На останньому Всесвітньому економічному форумі оголосили надзвичайну ситуацію у сфері перенавчання. Автоматизація зменшує кількість робочих місць, а тепер до неї додалася й пандемія, яка стимулює компанії оптимізувати процеси та цифровізувати бізнес, що часом призводить до звільнень. Таким чином, вміння правильно навчатися стає найціннішим – і залишатиметься таким дуже довго. Ми вже не вперше чуємо, що усім нам потрібно навчатися упродовж життя. Проте для багатьох людей навчання стає неабияким викликом. Фахівці консалтингової компанії McKinsey вважають, що причина – у тому, що нас з дитинства не навчали – як правильно та ефективно навчатися. Насправді навчання саме по собі є практичнім умінням, яке можна розвивати. Ті, хто його опанував, вчаться швидше, будують кар’єру успішніше та мають високі шанси на успіх навіть в умовах невизначеності. Як саме потрібно розвивати це вміння? У McKinsey вважають, що для цього необхідні дві зміни у мисленні та впровадження п'яти основних практик. Перша зміна – це так зване мислення зростання. Професорка психології зі Стенфорду Керол Двек каже, що люди мають один з двох наборів переконань про власні здібності: або фіксований спосіб мислення, або мислення зростання. У першому випадку ми віримо, що наші таланти та здібності є обмеженими, незмінними ресурсами, їх не можна кардинально вдосконалити. Люди з таким мисленням схильні мати стале уявлення про себе: вони вважають себе розумними чи посередніми, талановитими або нездарами, переможцями чи невдахами. Цей спосіб мислення стримує навчання, оскільки не дозволяє не знати чогось чи помилятися. Натомість мислення зростання говорить про те, що людина може розвиватися та змінюватися. Інтелект та здібності – це не щось стале, а радше риси, які ми культивуємо. Такий спосіб мислення не потребує від нас бути ідеальними, у ньому помилки не вказують на обмеженість розуму, а скоріше на обмеженість інструментів, які ми використовуємо. Відповідно, мислення зростання допомагає людині навчатися й отримувати задоволення від процесу. Щоб перейти від фіксованого мислення до мислення зростання, варто відслідковувати внутрішній діалог і переводити думки з переконань про ваші здатності до переконань про можливості та потреби. Наприклад, думку «я жахливо роблю презентації» слід трансформувати у таку: «мені потрібно більше практики виступів перед іншими». Що ж стосується практик, що необхідно впроваджувати, то фахівці з McKinsey пропонують наступний перелік:

Встановлювати малі й чіткі цілі. Корисно розуміти – як саме й де ви зможете застосувати те, чому навчилися. Також важливо навчатися тому, що «зачіпає» вас, що вам небайдуже. Це може бути кар’єрна ціль, що вас драйвить (скажімо, обійняти певну посаду), або більш конкретна мета (навчитися робити добрі презентації). Головне – щоб ви справді хотіли досягти цієї мети. І, звичайно, ціль повинна бути зрозумілою та максимально чіткою.
Усувати відволікання. Для цього потрібно проаналізувати себе й власну «операційну модель»: який вибір ви робите щодо своїх пріоритетів, ролей, часу та енергії? Чи ваш вибір корелює з вашими цілями? Що потрібно зробити, щоб між ними було більше відповідності? І чого потрібно позбутися?

Також необхідно бути уважними до того, що відбувається навколо. Зовнішні відволікання точно з’являться, тому потрібно їх мінімізувати. Скажімо, вимкнути сповіщення на смартфоні, прогулятися перед тим, як розпочинати навчання, встановити будильник, який нагадуватиме вам робити короткі перерви кожні пів години. Ще один секрет ефективного навчання – проводити невеличкі експерименти і дивитися, що для вас працює, а що ні.

Активно шукати зворотного зв’язку. Чимало людей питають після проведення презентації у колег: які їхні враження? Але ефективніше – ще до початку зустрічі сказати комусь із них, що ви зараз опановуєте певне вміння, і хотіли б у кінці отримати зворотний зв’язок. Цей простий спосіб дозволить суттєво підвищити якість фідбеку.

Коли вам надають зворотний зв’язок, корисно заглибитися у подробиці, поставити додаткові запитання й дізнатися більше. Так ви одразу розумітимете, над чим варто працювати далі. Потрібно ставитися до зворотного зв’язку та своєї реакції на нього усвідомлено. Адже людина може активно шукати фідбеку, але потім відкидати його й нічого не змінювати. Втім, не варто й приймати близько до серця кожен коментар. Зрештою, зворотній зв'язок – це сирі дані, які ви збираєте заради вдосконалення. Але лише ви контролюєте, що з цими даними робити.

Свідомо тренуватися у сферах, де прагнете зростати. Важливе не просте багаторазове повторення тих самих дій, а правильна практика. Вона має бути дещо складніша за те, що ви вже вмієте, але не забагато, щоб не вбити мотивацію. Крім того, варто не фокусуватися на чомусь одному, а практикуватися у різних сферах, де ви поки не маєте великого досвіду. Це буває складно, адже, тренуючись в одному напрямку, ви бачите успіхи, процес стає приємним. Але це ж і обмежує навчання. У той момент, коли практика стає приємною, потрібно переходити до чогось іншого, що поки є менш комфортним.
Рефлексувати. Рефлексія – це діагностичне вміння, яке допомагає оцінити себе та визначити свої потреби в навчанні. Вона допомагає розбити свої дії на складники, вдосконалити їх, а потім зібрати знову так, щоб зрештою збільшити власну ефективність.

Рефлексія, яка сприяє навчанню, має відбуватися до нього, під час і після. Спочатку ми розмірковуємо над тим, як підійдемо до завдання, як його виконуватимемо. Це налаштовує нас на навчання. Потім ми рефлексуємо вже у процесі навчання, що дозволяє виправляти помилки одразу. І, нарешті, ретроспективна рефлексія дозволяє озирнутися назад і подумати, наскільки ефективними були наші дії, як ми діятимемо у майбутньому. Велика перевага рефлексії полягає у тому, що вона зменшує бар’єр до змін. Завдяки їй ми звикаємо до того, що потрібно аналізувати поведінку та коригувати її. А це дуже важлива звичка у світі, де постійно з’являється щось нове, а процеси постійно змінюються. За матеріалами McKinsey.com

[EN] Найцінніше вміння нового часу