A school for leaders who want change

Learn first

KMBS latest news in real time

For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen

Open kmbs live
26.02.2017
938
13min
People. Leadership and management. Culture
[EN] Учасники alumni-спільноти kmbs у жовтні відвідали Естонію - країну, яка є однією з найбільш політично стабільних та прогресивних центрально- та східноєвропейских держав. У рамках туру випускникам kmbs вдалось поспілкуватись із Юло Вооглайдом, відомим філософом та політиком. Пропонуємо добірку цікавих цитат спікера.

[EN] Про зміни Ще у Давньому Римі 2000 років тому було відомо, що для змін потрібні три передумови, а змінювати треба одночасно п'ять речей. Передумови такі: 1) треба бути достатньо розумним, щоб виявити причину - чому так відбувається, 2) бути достатньо вмілим, щоб чітко і ясно сформулювати її, 3) бути достатньо сміливим, щоб її оголосити. А змінювати потрібно: 1) склад, 2) структуру (нові люди в старій структурі нічого не змінять), 3) мету, 4) принципи, яких повинні дотримуватися всі та скрізь, 5) критерії оцінки людей, їхньої діяльності, результатів, середовища. Критерії не менш важливі, аніж принципи, і вони повинні бути зрозумілі й відомі всім.   IMG_2057_.jpgЮло Вооглайд: "Знання мають сенс тільки у випадку, якщо їх є, де використовувати"   Я від себе додам: по-перше, якщо ми змінюємо мету, то є сенс змінювати і засоби. Часто буває, що мета непогана, але жахливі засоби. А по-друге, ефективність - функція інфраструктури. Тому буває корисно подивитися - якщо щось не так, то, можливо, варто змінити інфраструктуру. Протиріччя між тим, як є, і як має бути - проблема, якщо нам не все одно. Коли таке протиріччя виявлено, діяти потрібно у двох напрямках: усувати те, що заважає, і додавати те, чого не вистачає.

 
Почуття відповідальності формується одним способом - коли ми приймаємо рішення

  Коли є чіткі цілі, що стосуються бажаного майбутнього, і зрозумілі причини, чому зараз все не так, - люди починають ворушитися, пропонувати хороші ідеї щодо того, як позбутися перешкод і додати те, чого ще немає, але має бути. А генерація такої активності - найвища цінність у перехідному періоді.   Про знання і відчуження Багато хто сьогодні в Україні втратив надію, деякі просто махнули рукою. Є таке явище - відчуження. Воно проявляється в тому, що людина старалась, намагалась, але нічого не вийшло. І це одна з найжахливіших речей, які можуть трапитися. Знання мають сенс тільки у випадку, якщо їх є, де використовувати. Знання - зовсім не цінність, якщо це тільки знання. Набагато важливіше - розуміти. На рівні здорового глузду це усвідомлює кожна людина, але на практиці ми бачимо інше. Часто знань у нас повно, але вміємо ми мало, а розуміємо ще менше. У результаті ми починаємо відчувати себе погано, а деякі намагаються виїхати з країни.   Про відповідальність Як налагодити систему відповідальності? Перше завжди - це відповідальність. Не права, не обов'язки. Не знаю, як в Україні, а в Естонії це скрізь: прав мало, обов'язків багато, а відповідальності ніякої. А потім дивуються, що нічого не виходить! Якщо реальної - а не ігрової - відповідальності немає, то нічого не вийде. І раніше нічого не виходило, і в майбутньому не вийде. Відповідальність має бути формальна (адміністративна) і моральна. Фактично діє не перша і не друга, а лише їхнє поєднання. Почуття відповідальності формується одним способом - через рішення, тобто коли ми приймаємо рішення.   IMG_2054_.jpg Юло Вооглайд: "Все завжди починається не з економіки, а з людини"   Почуття господаря - фундамент для побудови системи відповідальності. За 22 роки німецької та російської окупації в нас було знищено почуття господаря. Господар - це громадянин своєї держави. Це коли людина відчуває себе не робітником, службовцем чи сторожем - а саме господарем. У той період велика частина інтелігенції виїхала за кордон, до Швеції, Канади. У тому числі й викладачі. А якщо немає викладачів - не може бути й університету. Значить, нема кому формувати нову національну інтелігенцію. А без інтелігенції створювати свою державу неможливо.   Про випускників та системне мислення В університетах Естонії існує думка, що потрібно забезпечити студентам відмінну підготовку за їхнім фахом. І це нам вдається: рівень підготовки не поступається сусіднім країнам. Але вони не розуміють головне: на роботу беруть не спеціальність, а особистість! Випускник університету має бути громадянином, а не просто професійно підготовленим кадром. Адже якщо він стане керівником, йому потрібно буде не руками працювати, а приймати рішення. Сьогодні від випускників університетів вимагається бути не фахівцями, а «генералістами» - тими, хто розуміє цілісність у різних контекстах. Системне мислення, на мій погляд, - важлива передумова успіху. Для викладача системне мислення є обов'язковим. Викладач, який мислить несистемно, - жахлива людина, і університетам варто було б позбуватися таких негайно. Естонії, на жаль, це поки не вдається. Втім, системність - це необхідно, але не достатньо. Потрібна ще й комплексність. Що це таке? Подивитися на предмет з однієї точки зору - це дитячий рівень. З двох-трьох - це естонський парламент. А вміння подивитися з точки зору безлічі різних аспектів - це комплексність. Є й ще більш високий рівень - коли кожен аспект розглядається разом з його діалектичної протилежністю.

 
Вуз - найважливіший фактор трансформації держави

  Про вузи і викладачів Все завжди починається не з економіки, а з людини. Але як зробити так, щоб людина хотіла стати порядною? Не примусити - а щоб вона сама захотіла допомагати іншим, служити своїй країні? (Адже потрібно не від держави вимагати всякого, а самому допомагати державі.) Для цього потрібен певний спосіб мислення. І якщо інтелігенція служить своєму народові, а не просто налагоджує економіку, то так і станеться. Тому починати зміни потрібно з освіти. Вуз - найважливіший фактор трансформації держави. У 1918 році, коли в Естонії була повна розруха, уряд вирішив сформувати шість педагогічних шкіл. З учителем царського часу республіку будувати неможливо, тому потрібен новий учитель. Звідки брати викладачів в університети? Вони формуються тільки через емпіричні наукові дослідження. В Естонії зараз замість досліджень в основному проводять опитування або якісь описи. А опитування збирають думки, а не факти. Причому ці думки характеризують тих, хто відповідає, а не те, про що їх запитали. Як результат, вузи у нас є - а справжніх викладачів практично немає. Якщо в Україні не зуміють перетворити університети в кузню інтелігенції - я не беруся судити про те, що буде далі.   Про культуру, освіту і науку Країна виникає не на матеріальній основі, а на духовній. У першу чергу - завдяки культурі. А з її допомогою може формуватися освіта і наука. Якщо намалювати три кола - культура, освіта та наука - то на їх перетині буде країна. Ці три елементи не можуть існувати один без одного, але культура - все одно первинна.   12091277_1152483964781279_4943636804167286907_o.jpgЮло Вооглайд: "Випускник університету має бути громадянином, а не просто професійно підготовленим кадром"   Про суб'єкт Як формувати національну самосвідомість? Потрібно, щоб народ відчував себе суб'єктом, активним началом. І щоб і уряд, і законодавець теж були суб'єктами. Часто говорять про мету закону. Закон не має мети! Мета є тільки у законодавця, а текст закону повинен допомагати її досягти. Те ж саме, скажімо, з метою уроку. Урок не має мети - вона є тільки у вчителя (а також дітей та батьків - тобто у людей). Це може здатися дрібницею, але це суттєва дрібниця. Якщо приховано, незрозуміло - «хто», все інше втрачає сенс. Вирішувати за народ нічого не можна, можна лише допомагати народу творити самого себе. Це завдання інтелігенції - допомагати якомога більшій кількості людей ставати суб'єктами управління.   Про війну Війна - одна з найбільш показових речей для суспільства. На війні стає зрозумілим, хто є хто. Проявляються боягузи; ті, хто говорить одне, думає інше і робить третє; ті, хто мислить несистемно; ті, хто каже: «ви воюйте, а я займаюся своїми справами» - і так далі. Війна в Естонії 1917-1918 років теж допомогла розібратися, хто є хто. Ті, хто став героєм на війні, почали фактично будувати державу. Їх виявили в умовах, коли вибору немає, коли потрібно жертвувати - якщо треба, то самим собою. А в цьому суть. В Україні на початку 1990-х ані краплини крові пролито не було. І, хоч це звучить крамольно, про це треба шкодувати. Перехід виявився занадто м'яким.   Про принцип компетентності В Естонії у 1919-1921 рр. панував принцип компетентності. Кожен повинен був довести, що він здатен впоратися із завданням. На жаль, зберегти цей принцип не вдалося. Зараз у нас чимало чиновників, які не мають морального права займати свою посаду. І це одна з головних проблем Естонії - відсутність принципу компетентності. У 1980-х роках існувала номенклатура, і людина не могла перейти на більш високий рівень державного управління, якщо до неї не належала. Я не закликаю копіювати цю модель, але здорове зерно в ній є. Без підготовки, без певних особистісних якостей, без уміння бути суб'єктом, який служить своєму народу, - у владу йти не можна.   12139933_1152483971447945_2895949933395396793_o.jpgВипускники kmbs під час навчального модуля до Естонії   Принцип компетентності - абсолютно необхідна передумова для формування нового суспільства, в якому хотілося б жити і з якого не хочеться виїхати.   Про естонську культуру В естонській мові є слово-аналог «домашнього вогнища». Воно позначає місце, де живуть люди, де добре, куди завжди хотілося б повернутися, де завжди є хтось, хто на тебе чекає. Це наріжний камінь нашої культури з 1920-х років. Облаштуванню такого місця приділяли багато уваги, щоб зробити його красивим. Частинки цього явища залишилися досі.

 
Допомога - це тільки та допомога, та порада, яка дозволяє стати самостійним

  Ще одним важливим елементом культури в 1920-х були хори, ансамблі, оркестри. У кожному селі повинно було бути місце, куди можна прийти в суботу і послухати музику. Елементарна, здавалося б, річ - але на ній виросли нові лідери. І поступово сформувалася думка, що ми - вільна самостійна держава і будуємо своє життя своїм розумом.   Про допомогу Будь-яка порада - це думка з минулого часу та іншого простору. Допомога - це тільки та допомога, та порада, яка допомагає стати самостійним. Те, що збільшує залежність, ніколи не можна називати допомогою. Збільшення залежності - огидна річ!   Про свободу вибору Приймати рішення люди можуть тільки в тому випадку, якщо мають свободу вибору. У стану свободи вибору є, щонайменше, чотири принципи. По-перше, для формування такого почуття людина повинна бути впевнена, що ані сьогодні, ані потім її ніхто не буде обмежувати, якщо вона буде діяти відповідно до своїх переконань і свого здорового глузду. По-друге, у неї повинна бути альтернатива, тобто мінімум дві можливості, більш-менш рівнозначні. Якщо альтернатива існує - люди починають думати. По-третє, потрібно мати можливість додати альтернативу, у тому числі - самого себе, якщо мова йде про людей. І, по-четверте, потрібно розуміти, що рішення дуже важливе. За наявності цих чотирьох умов люди можуть користуватися свободою вибору.

kmbs live
20.02.2024 at 10:37
Новий подкаст Radio kmbs з нашою adjunct professor Оксаною Щегельською ...
13.02.2024 at 12:40
Набір на MBA триває! Старт 23 травня ...
13.02.2024 at 12:29
PMBA-25 group visited the exhibition of works by Hanna Sobachko-Shostak, "Eyes of Flowers," ...
13.02.2024 at 12:20
Новий подкаст Radio kmbs "Як малим та середнім бізнесам переходити в корпоративне управління?" ...
25.11.2023 at 16:30
"You have to think through your brand story in detail and tell it. Anything you don't tell, people w ...
24.11.2023 at 16:37
We often hear from businesses working with cross-cultural teams or expanding into global markets abo ...
24.11.2023 at 12:25
Nataliia Yeremieieva, a graduate of Presidents' MBA kmbs, co-founder and co-owner of Stekloplast, an ...
23.11.2023 at 18:04
"We often work with numbers whose origin we do not understand. That is why the first thesis of the c ...