A school for leaders who want change

Learn first

KMBS latest news in real time

For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen

Open kmbs live
09.03.2017
1337
7min
People. Leadership and management. Culture
[EN] Михайло Бриних, український письменник, журналіст та режисер поділився з учасниками програми <a href="http://kmbs.ua/mba/presidents" target="_blank" rel="noopener">Presidents’ MBA kmbs</a>своїм баченням різних образів Шевченка та їхнього впливу на суспільство.

[EN] Про віру й міфи Міф – це більше ніж ідея. Будь-яка діяльність має містичну першопричину, а ключовий для людини пошук починається із відповідей на питання не раціональні – як здобути їжу чи ночівлю – а «хто я?» та «куди я йду?». Релігійна свідомість закладена в людині, ми народжуємось із відчуттям внутрішнього знання, відчуттям бога чи сторонньої ідеї, яка до нього приводить. Тому міф, як безпосереднє відображення релігійної свідомості, передує будь-якій іншій ідеї, людському проекту та прагматизму. Руйнування міфу має за причину банальний прогрес. Чим більше людина дізнається про світ, тим більше в неї бажання розпрощатися із всім, що вона знала до того, перебудувати і поставити нові храми для нових людей.   Про значення Шевченка Багато хто ставиться до Шевченка не як до мислителя, письменника, громадського діяча, а як до релігійної фігури, 14-го апостола. Шевченко-пророк – це один з ключових міфів, що однаково добре «почувався» і в радянські часи, і зараз.

 
Що більше людина дізнається про світ, тим більше в неї бажання розпрощатися із всім, що вона знала до того

  У давньогрецькій міфології герої у вирішенні суперечок зверталися до різних богів по допомогу. Сьогодні людям теж потрібен якийсь образ, особливо у «розбожненому» світі, де релігія не має впливу. Таким стає і Шевченко-супермен, Шевченко у балаклаві на барикадах. Він має вже функцію  Зевса чи Меркурія  - руки з неба, що дає поштовх, напрямок, підтримку. Я не дозволяю собі говорити про Шевченка іронічно, бо вважаю, що віру людей необхідно поважати.   Два шевченківські образи У радянські часи міфологія Шевченка була опрацьована дуже міцно і в наш час істотно не змінилась. Основну зміну можна відслідкувати за стогривневою банкнотою та у Вікіпедії: від Шевченка у кожусі та шапці перейшли до його автопортрету в юності.  “Кобзар” – найперша, радянська, червоно-ортодоксальна версія Шевченка. Захисники образу сучасного Шевченка стверджують, що той, перший образ був взагалі фальшивим: він ніколи не носив такого одягу, а знайшов у фотоательє, де й був зроблений той знімок. Прихильники вічно молодого Шевченка закликають забути образ вусатого “підтоптаного” чоловіка і говорити про молодого, модерного, елегантного, вишукано вдягнутого та свого у тогочасному світському товаристві. Такий Шевченко краще підходить сучасному українцеві та відповідає європейському вибору України, - кажуть вони. Однак і цей міф не є зовсім правдивим. Варто просто згадати контекст, у якому жив і творив Шевченко, і все стане на свої місця.  

Як вся британська література вийшла з шинелі Чосера, так і вся українська завдячує своїм розвитком Шевченку

  В Англії відбувалось народження великої прозової традиції,яка диктує моду і по сьогоднішній день. Але контекст тогочасної української літератури радикально відрізнявся від європейського та світового. У нас із самородків був один Шевченко, інші – чиновники, на кшталт штабс-капітана Котляревського, мова якого згодом цілком випадково була названа літературним взірцем української. Куліш – сучасник Шевченка, одна  з ключових фігур української літератури та культури ХІХ століття, але його естетика та погляди – це Шевченко в кожусі, ідеї народництва, листи з хутора. Знайти якогось іншого, окрім Шевченка, видатного українця того часу видається досить важко.   Про відповідність контексту Це не означає, що в Україні все було погано, просто в кожній країні є час на літературне зародження  та становлення. І треба порівнювати контекст Шевченка не із французьким чи британським, чи навіть російським, контекстом того ж часу – а з кінцем ХІІІ століття в Британії (із зародженням літературної середньоанглійської мови, часом Джеффрі Чосера – фігури, співмірної із Тарасом Григоровичем). Як вся британська література вийшла з шинелі Чосера, так і вся українська завдячує своїм розвитком Шевченку. Як і Чосер, він багато запозичував, мало винаходив, не мав видатних сучасників. Розрив у часі між цими постатями справді значний та некомфортний для нашого сприйняття, однак із цим варто змиритися і не ліпити з Шевченка красивого, європейського, аристократичного письменника.  

Шевченко-пророк – це один з ключових міфів, що однаково добре «почувався» і в радянські часи, і зараз

  Модерний Шевченко потрібен винятково школярам і студентам-не гуманітаріям. Тим, хто не читатиме, потрібен Шевченко-бетмен, той, якого можна зображувати в коміксах, зрозумілий, молодий, із своїми вадами. Мій висновок – давайте повернемо Шевченкові його кожух і шапку, він потрібен Україні для розвитку та творення нації саме таким. Можливо, пару років тому потрібен був модерний Шевченко, але зараз від Шевченка-вусаня суспільної користі набагато більше, ніж від Шевченка-модерна. Бо він вчить людей звертати увагу на прості речі, готує націю до війни за незалежність та її наслідків, це той проект, який може примирити сучасного українця з будь-якою перемогою чи поразкою. Його найкривавіші, різницькі речі, як-от «Гайдамаки», можна читати сьогодні як хроніку подій на сході.   Записано під час гуманітарного дня Presidents’ MBA kmbs

kmbs live
01.11.2024 at 18:30
Новий подкаст: "Організаційне здоров’я: кейс Сільпо" ...
22.10.2024 at 16:00
Новий подкаст: "Продажі: управління очікуваннями клієнта" ...
09.10.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Інноваційні продукти: 6 питань для створення нових рішень" ...
04.10.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Аналітика в бізнесі: типи, моделі, рішення" ...
05.09.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Менеджмент: стилі управління" ...
19.08.2024 at 16:40
Новий подкаст: "Продажі: стратегічні зміни, кейс Balbek Bureau" ...
31.07.2024 at 14:00
Human capital: finding and developing a team ...
23.07.2024 at 12:00
Economic engineering as a driver of economic growth ...