[EN] У книзі спогадів про Поля Сезанна відомий продавець картин і колекціонер Амбруаз Воллар розповідає цікаву історію створення свого портрета. За його словами, йому довелось витримати не менше ніж 115 сеансів позування – після чого Сезанн відклав розпочату роботу й поїхав додому в Прованс. «Мабуть, я задоволений тим, як вийшла передня частина сорочки»,– такими були його останні слова. Він попросив Воллара не забирати з майстерні одяг, в якому той позував, бо хотів після повернення до Парижу заповнити білі плямки на руках та допрацювати деякі інші місця. «За цей час я трохи просунусь вперед. Зрозумійте, пане Воллар, мені не дається контур!», - казав Сезанн. Це вперте бажання досягнути досконалості та знайти найточніші засоби передачі своїх задумів, безупинна та фанатична робота над собою – були дуже характерними для митця. Замкнений одинак та майже аскет, смиренний перфекціоніст з бурхливим темпераментом, він, разом з тим, був впевненим в істинності та геніальності своїх ідей. Ми підготували добірку думок художника з його листів та спогадів сучасників.  

"Натюрморт з яблуками та персиками" (1891–92)

Про критиків і свій шлях Схвалення інших – це засіб збудження, іноді його слід остерігатися. Усвідомлення своєї сили робить людину скромною. Інститути, стипендії, відзнаки придумані лише для дурнів, блазнів та пройдисвітів. Я, як і раніше, працюю, не піклуючись про критику і критиків; так і повинен чинити справжній художник. Робота доведе мою правоту. Смак – найкращий суддя. Він зустрічається рідко. Мистецтво звертається тільки до дуже обмеженого кола людей. Критика оцінює мистецтво не на підставі естетичних даних, а на підставі літературних умовностей. Художник має уникати літературності у своєму мистецтві.  

Якщо картина не вдалася, її кидають у вогонь і починають нову!

  Про сприйняття та природу Мистецтво – це гармонія, паралельна природі. Все зводиться до вміння відчувати і вчитуватися в природу. Якщо ми будемо радитися з природою, вона підкаже нам засоби для досягнення мети. Художник повинен бути якомога щирішим і сумліннішим, якомога смиреннішим перед природою. Але потрібно певною мірою панувати над своєю моделлю, а головне, володіти своїми засобами вираження. Перейнятися тим, що у тебе перед очима, і наполегливо намагатися висловлюватися якомога логічніше. Художник володіє двома речами: очима та інтелектом, які повинні допомагати одне одному. Потрібно сприяти їх взаємному розвитку, тренуючи очі шляхом спостереження природи, а інтелект - шляхом логіки відчуттів, що створює виразні засоби. Розумієте, я працюю над усім своїм полотном відразу. Я поєдную одним прагненням, однією вірою все, що розрізнено в природі. Писати – не значить рабськи копіювати дійсність. Це означає вловити гармонію різноманітних співвідношень і перекласти їх на свій лад, розкрити їх згідно з новою й оригінальною логікою.  

Поради і метод роботи іншого не повинні впливати на вашу манеру відчувати

  Про вчителів і попередників Лувр – це книга, за якою ми вчимося читати. Це хороший довідник, але він повинен бути тільки посередником. Залишки старих уявлень ще засмічують наш розум, треба весь час себе осмикувати. Піссарро не помилявся, він дещо далеко зайшов, коли говорив, що потрібно спалити всі некрополі мистецтва. Ми не повинні задовольнятися тим, що засвоїли прекрасні формули наших знаменитих попередників. Відійдемо від них, спробуємо звільнити від них свій розум, будемо вивчати прекрасну природу, намагатимемося висловити себе у відповідності зі своїм власним темпераментом. Кому б з майстрів ви не надавали перевагу, він повинен бути для вас лише прикладом, інакше ви будете тільки наслідувати. Поради і метод роботи іншого не повинні впливати на вашу манеру відчувати. Якщо іноді ви й піддаєтеся впливу більш досвідченого майстра, повірте, якщо тільки у вас є власне відчуття, воно врешті-решт візьме гору і завоює собі місце.  

"Го­ра Сен-Вік­ту­ар" (1887)

Перманентне вдосконалення Природа видається мені дуже складною, і потрібно безперервно вдосконалюватися. Якщо картина не вдалася, її кидають у вогонь і починають нову! Чи досягну я мети, до якої так завзято і так давно прагну? Я сподіваюся, що так, але поки її не досягнуто, я весь час відчуваю невиразне занепокоєння. Воно зникне тільки тоді, коли я дістанусь гавані, тобто доб'юся більшої досконалості, ніж раніше, і цим доведу правоту своїх теорій. Теорії – неважка штука, але довести їх на практиці не так просто. І я продовжую свої пошуки. Я, як і раніше, працюю на природі, і мені здається, що я хоч і дуже повільно, але просуваюсь уперед. Я старий, хворий, але я поклявся померти за роботою, щоб не впасти в недоумство, яке загрожує людям похилого віку, якщо вони підкоряються пристрастям, що притуплюють відчуття. Я досяг певних успіхів. Чому так пізно і чому такою працею? Невже мистецтво і справді є жрецтвом, що вимагає чистих душ, які віддалися йому повністю?  

Я поєдную одним прагненням, однією вірою все, що розрізнено в природі

  Колір і форма Живопис - це мистецтво зіставляти ефекти, тобто встановлювати відношення між кольорами, контурами і планами. У природі все ліпиться на основі кулі, конуса і циліндра. Художник повинен вчитися писати в цих простих фігурах, а вже потім він зможе робити все, що захоче. Робота живописця полягає у фіксації своїх колірних відчуттів. Колористичний ефект - головне в картині, він робить картину єдиним цілим, організовує її; цей ефект повинен спиратися на одну домінуючу кольорову пляму. Світло неможливо зобразити, його потрібно передати чимось іншим - кольором ... Я був задоволений собою, коли це відкрив. Світло не створюють, його відтворюють кольором. Для художника бачити – це осягати, а осягати – означає компонувати. Художник не просто фіксує свої почуття так, як птах співає, а він компонує.  

Щоб зрозуміти картину, треба випити її довгими ковтками, загубитися в ній

  Власне про мистецтво Мистецтво - це вираження надзвичайної сприйнятливості. Сприйнятливість властива кожній людині, але художник володіє нею значно більшою мірою. Загострена сприйнятливість - найкраща передумова для прекрасного задуму. У творі мистецтва найцікавіше - це особистість. Художник в наочних образах висловлює свою сприйнятливість і природжену здатність розрізнення. Щоб зрозуміти картину, треба випити її довгими ковтками, загубитися в ній. Опуститися разом з художником до темного, заплутаного коріння речей, піднятися до поверхні разом з фарбами, розквітнути разом з ними на світлі. Вміти бачити. Відчувати...