[EN] Більшість рішень, які ми ухвалюємо у житті, обумовлені когнітивними викривленнями, хоча, найчастіше, ми цього не усвідомлюємо. Наш мозок прагне за будь-яку ціну уникнути невизначеності, тому обирає «безпечний шлях». Але зворотний бік такого мислення – брак креативності, здатності генерувати нові ідеї. Когнітивні упередження часто спираються на минулий досвід, на те, як ми застосовували свої знання раніше. І що успішнішим був досвід, то складніше нам навіть уявити альтернативи. У турбулентному бізнес-середовищі це може бути небезпечним, тому варто цілеспрямовано працювати над виявленням власних когнітивних упереджень. Якщо цього не робити, то ви ризикуєте не лише приймати неправильні рішення, а й вирішувати неправильні проблеми, ігноруючи критичні помилки й повторюючи звичні, проте хибні, шаблони знову й знову, з дедалі гіршим результатом. Типологія упереджень Когнітивні викривлення можна розділити на два типи: ті, що стосуються обробки інформації, та емоційні. Упередження щодо обробки інформації – це зазвичай статистичні, кількісні помилки, які легко виправити за допомогою нової інформації. Емоційні упередження набагато важче змінити чи виправити, оскільки вони базуються на ставленні до чогось та почуттях, свідомих і неусвідомлених. Обидва типи когнітивних викривлень можуть мати негативні наслідки, коли людина оцінює інноваційні концепти – адже нове вимагає виходу за межі зони комфорту. У нас є «вбудована» віра у те, що нам буде краще, якщо ми мінімізуємо невизначеність та ризик. Але інновації потребують протилежного підходу. Боротьба з викривленнями Щоб почати усвідомлено аналізувати когнітивні упередження – власні й колег, – потрібно, перш за все, навчитися їх помічати. Деякі фрази можуть слугувати сигналом: варто зупинитися й поміркувати над тим, що відбувається. Наприклад, «ми завжди діяли саме так», «ми знаємо, чого хочуть клієнти», «це занадто нестандартно», «ми вже це пробували» тощо.  

Когнітивні упередження часто спираються на минулий досвід. І що успішнішим він був, то складніше нам навіть уявити альтернативи

  Також корисно розумітися принаймні на базових когнітивних викривленнях, зокрема: - Пастка того, хто вижив. Ми схильні приділяти забагато уваги успіхам, ігноруючи поразки. Відповідно, ми можемо ставати занадто оптимістичними, адже фокусуємося на позитивних прикладах. І вважаємо: якщо повторимо те, що привело до успіху, то також переможемо. Але насправді життя набагато складніше, і це не спрацьовує. Щоб побороти це когнітивне викривлення, потрібно збирати різноманітну інформацію, не уникаючи негативних даних та песимістичних поглядів. - Підтверджувальне упередження. Ми віддаємо перевагу інформації, яка підтверджує вже наявні у нас думки й вірування. Це призводить до ігнорування даних, які не вкладаються у нашу картину світу й робить нас закритими для нових можливостей. Рішення, які ми приймаємо під впливом цього упередження, можуть виявитися хибними. Щоб уникнути такої помилки, потрібно постійно ставити під сумнів свої погляди. Питати себе: а що, як я помиляюсь? І розглядати різні варіанти, залучаючи й людей, які мислять інакше. - Ефект IKEA. Ми дуже цінуємо те, що зробили самі, але водночас нівелюємо ідеї чи роботу інших людей. Щоб це не заважало роботі у команді й ухваленню рішень, потрібно бути чесним із собою з приводу того, що ви підтримуєте. Чи дійсно це найкраще рішення? Чи, може, ви приймаєте його, бо воно зміцнює вашу впевненість у собі? - Якорування. Перший фрагмент інформації, який потрапляє до нас, впливає на нас найбільше. Це упередження також відоме як «упередження першого враження», воно має стосунок до нашої тенденції робити висновки швидко й на основі наявних даних, а коли думка складається – змінити її, взявши до уваги інші точки зору, вже важко. Щоб уникнути цієї пастки, варто свідомо уповільнюватися, особливо коли на вас тиснуть й вимагають негайного рішення.  

Якщо потрібно мінімізувати вплив когнітивних викривлень на процес генерації ідей, можна запросити фасилітатора, який забезпечить вільне висловлення думок учасників з різним статусом, досвідом і поглядами

  - Упередження авторитету. На нас сильно впливають думки тих, кого ми вважаємо авторитетами. У компаніях це часто призводить до того, що команди віддають перевагу ідеям керівників, навіть якщо інші варіанти були більш творчими чи цікавими. Когнітивних викривлень є чимало, але можна почати з того, щоб помічати у себе принаймні деякі з них. Це вимагає практики й часу, але може принести гарні результати. Особливо якщо до процесу будуть залучені інші члени команди – тоді ви зможете підмічати різні викривлення один в одного й обговорювати їх. Також корисно тренувати своє мислення, щоб воно ставало гнучкішим. На допомогу приходять інструменти на кшталт «шести капелюхів мислення», асоціативне мислення, зворотне мислення тощо. А якщо потрібно мінімізувати вплив когнітивних викривлень на процес генерації ідей, можна запросити фасилітатора, який спостерігатиме за тим, щоб ідеї могли однаково вільно висловлювати учасники з різним статусом, досвідом і поглядами. І, нарешті, командам може бути корисно проводити регулярні «упереджувальні рефлексії», на яких колеги обговорюватимуть викривлення, які вони помічають у своєму мисленні, і ділитимуться інсайтами щодо їх подолання. За матеріалами boardofinnovation.com