На учасників чекали продовження курсів «Економічна інженерія» з Віктором Галасюком, «Бізнес екосистеми» з Геленою Саврук, «Стратегічний маркетинг» з Оленою Мальцевою та «Стратегічне мислення» з деканом kmbs Олександром Савруком.

Зокрема, Віктор Галасюк детальніше розкрив тему економічного розвитку: які ознаки він має, і про що ми взагалі говоримо, коли кажемо про розвиток економічної системи. За його словами, не існує єдиного «світу» в економіці. Світ начебто глобальний, але насправді різні країни зараз живуть у різних світах. Скажімо, якісь держави вже пройшли індустріалізацію, а якісь ні. «Бідним країнам потрібен традиційний економічний розвиток, який зводиться до економічного зростання і, в ідеалі, не руйнує природу, – каже пан Віктор. – Різним країнам на різних етапах потрібні різні рецепти. Так само, як різним компаніям у різних країнах на різних стадіях зрілості потрібні різні стратегії».

Україна перебуває на тій стадії, коли їй дуже потрібне економічне зростання. «Ми маленькі, і згорталися ще до війни. Тому зараз нам треба збільшувати наш економічний “пиріг”» – пояснює пан Віктор.

Учасники дискутували про те, як «прокачати» ВВП України, обговорювали інвестиції та експорт. Адже якщо економіка імпортозалежна, то можна надрукувати гроші, роздати їх людям, але вони витратять їх на привезені товари. І, отже, це не допоможе економічному зростанню – на відміну від залучення інвестицій та розвитку експорту.

Невід’ємною частиною навчання на Presidents’ MBA є гуманітарна складова. На цьому модулі Ольга Балашова, мистецтвознавиця та очільниця громадської організації «Музей сучасного мистецтва», розповідала учасникам PMBA-24 про мистецтво під час війни, проводячи вишукані паралелі з минулим сторіччям.

У 1940-х роках у повоєнній Америці зростала підтримка радянської системи, цікавість до неї та симпатія до соціалізму. У 1949 році у США навіть пройшла конференція «За мир у всьому світі» (головний радянський наратив тих часів: якщо комуністична ідеологія переможе, то настане мир). Водночас Америка запропонувала світу єдине, чого не мав СРСР, – свободу.

«Тоді американці “осідлали” ідею свободи в усіх проявах, – каже пані Ольга. – А зараз головне джерело ідеї свободи у світі – ми. Отже, ця ідея не є вільною від асоціацій, вона тяжіє до американського вектора».

Ольга розповіла учасникам РМВА-24 про те, як політичні системи інструменталізують мистецтво, і наскільки негативні наслідки це часто має для митців. А також подискутувала з учасниками про те, які уроки Україна може винести з минулого. «У мистецтві є поняття перформативності – коли слова і є дією, коли слова повністю відповідають діям. Це поняття стає надзвичайно важливим сьогодні», – каже пані Ольга.

Нам потрібні зміни, і вони вже відбуваються. Скажімо, ми довго жили з переконанням «держава – це ворог, і їй треба опиратися» та культивували роль жертви. Зараз це змінюється. Нам потрібно думати, на що і на кого ми вже маємо вплив? Що ще ми можемо робити? І у жодному разі не допускати відкату назад.