Глобальні виклики потребують спільних відповідей, тому бізнес-спільнота Дніпра об’єдналась заради вирішення найгостріших проблем області. Про те, які саме ініціативи вона реалізує, розповів Микола Демченко, засновник юридичної компанії «Правое дело» та випускник Presidents’ MBA kmbs, у межах проєкту kmbs ALUMNI stories.

Інформація у час кризи

Карантин для мене почався 14 березня. Після повернення з-за кордону я залишився вдома на два тижні, а роботу компанії максимально перевів в онлайн. Оскільки відрядження та поїздки скасувалися, а деякі проєкти зупинилися – у мене вивільнилося чимало часу на нові ініціативи.

Напевно, я одразу зрозумів, наскільки серйозна ситуація на нас насувається. І почав транслювати це усвідомлення в усі контексти: родину, бізнес, асоціацію випускників kmbs, оточення.

Одна із проблем, з якими ми всі стикнулися, – це перенасичення інформацією про коронавірус. Тому перше, що зробив – це спільно з іншим випускником kmbs Дмитром Ієвлєвим став ретельно аналізувати усі наявні новини й факти, як глобальні, так і українські. Згодом вирішили, що видаватимемо результати свого осмислення назовні – через канал у Telegram інформуватимемо випускників та інших бізнесменів про те, що відбувається у світі. Публікуватимемо перевірені дані, звіти консалтингових компаній – те, що може бути корисно підприємцям. Думаю, що підключатимемо інших випускників, щоб разом шукати нові ніші для бізнесу.

Контекст Дніпра

Я досить довго намагаюсь об’єднати декілька місцевих бізнес-спільнот заради спільної мети, хочу інвестувати свої зусилля у цей напрямок. Тому певний час тому інтегрувався у шість основних бізнес-спільнот Дніпра та став привозити їм цікаві кейси, які показують – що можна зробити, об’єднавшись. Наприклад, Юрія Філюка, співзасновника урбаністичного проєкту «Тепле місто», а згодом – Марка Зархіна, співвласника львівської Kumpel Group. Ми навіть встигли зібратися спільнотами на стратегічну сесію, яку проводив викладач kmbs Валерій Пекар, і вийти на ідеї перших спільних ініціатив. Але глобальний контекст змінився.

Таким чином, ми входили у карантин уже з певним фундаментом для об’єднання. У нас була створена група для спілкування цих спільнот. Також були окремі групи в кожній спільноті. В одному з клубів («Інспіра») ми оперативно провели онлайн-нараду, де було зо два десятки бізнесменів (представники «АТБ», «Біосфери», різних заводів та інших компаній), – і побачили основні загрози, які перед нами постають. Перша з них – низький рівень забезпечення лікарень та безпека лікарів. Ми вирішили створити власний фонд, куди акумулюватимемо гроші й направлятимемо їх на першочергові речі.

В «Інспірі» я запропонував вийти в дещо ширшу площину, за межі нашої спільноти, адже проблеми, з якими ми маємо справу, стосуються усієї області. І оскільки передумови для об’єднання підприємців вже були створені, то люди з готовністю сприйняли цю ідею. Вони чітко розуміли сенси, навколо яких ми об’єднуємося, оскільки в останні дні середини березня всі навколо говорили про COVID-19 та головну проблему українських лікарень – захист лікарів. Лише в Іспанії на сьогодні налічується 20 тис. хворих на коронавірус лікарів.

Звичайно, було й чимало індивідуальних ініціатив підприємців. Скажімо, власник однієї з приватних клінік Дніпра допомагав медикам діставатися до місця роботи, хтось купив апарати ШВЛ для лікарні тощо. Але всі ці ініціативи були розпорошені, їх треба було згуртувати й показувати назовні системно. Адже, на противагу місцевій владі, бізнес дійсно робить чимало.

Ми створили платформу боротьби з коронавірусом «Бізнес Дніпра vs COVID-19», запустили сайт https://www.dpvscovid.org/, через який залучаємо кошти від усіх охочих. Від перших онлайн-нарад до збору перших коштів пройшов тиждень. На даний момент ми зібрали вже більше 1,5 млн грн.

Ролі між учасниками проєкта розподілилися природним чином: хтось відповідає за збір грошей, хтось комунікує назовні тощо. Також до нас доєднався благодійний фонд Kiddo, який вміє оперувати акумульованими коштами й тримає контакт з ланцюгами постачань та лікарнями. Тому він відповідає за витрачання зібраних грошей: купує маски й респіратори, захисні костюми та інші речі, які потрібні медичним закладам.

Також ми сприяли тому, щоб підприємці передавали лікарням те, чого їм не вистачає: посуд, відра, певні товари побутового призначення. Хтось із бізнесменів закупив власним коштом дизельне паливо для швидкої допомоги. На жаль, усе це здебільшого є «затиканням дір», а не системною роботою. По суті, ми виконуємо завдання місцевої влади, яка не витрачає гроші з бюджету на технічне оснащення лікарень (хоча ці кошти є).

Цікаво те, що ми не тільки налагодили співпрацю в межах регіону, але й між областями. Скажімо, Максим Леонтьєв з HD-group допоміг нам із постачаннями, а Юрій Філюк звернувся до нас – щоб втілити подібне в Івано-Франківську.

Власні кроки

На початку карантину я переїхав до села під Дніпром. Вулиця, на якій я живу, не має освітлення. За три дні я домовився з головою, й ми вирішили цю проблему. Також я замовив 140 саджанців павловнії (це дерево, яке швидко росте) і будемо їх саджати по всьому селі. Я бачу, що село не готове до епідемії, тому якщо тут з’являться випадки захворювання, потрібно буде створювати антикризовий штаб.

До речі, ідея про доставку медиків до лікарень мала продовження. Я зрозумів, що зараз майже не користуюся машиною, тож віддав її знайомому лікарю, який тепер збирає колег і привозить їх на роботу. Це їм нічого не коштує, адже у мене електромобіль, і є корпоративна зарядна станція. Дізнавшись про цю історію, інший випускник kmbs Томас Бруннер домовився з автомобільним концерном «Аеліта» про надання декількох машин для перевезення медиків. Тобто пішла така собі хвиля.

Філософія пандемії

У такі часи, як зараз, виникає багато моральних запитань. Що ти маєш робити? Які рішення приймати? Якою є твоя роль, за що ти відповідаєш?

Зараз ми працюємо із філософами й ретельно досліджуємо тему смерті, сенсів життя. Бо саме зараз стара система координат, старі сенси змінюються. Треба знаходити нові. Зараз актуальними є роботи Віктора Франкла. Також ми досліджуємо філософію пандемії. Зрештою, те, що ми переживаємо зараз – не перша пандемія в історії людства, вони повторюються циклічно. Скажімо, у Лондоні в середині ХVII століття була епідемія бубонної чуми, про це писав у щоденниках Даніель Дефо. Ми організуємо вебінари, щоб розповісти про цю історію.

Пандемія має великий соціокультурний вплив. Вона може змінити систему повністю, у кращий чи гірший бік. Як мінімум, поточна ситуація може спонукати людей замислитися над зв’язком між рішеннями, які ми приймаємо на виборах до державної та місцевої влади, і тими обставинами, у які ми зрештою потрапляємо.

Микола Демченко: «Ми чітко розуміли сенси, навколо яких об’єднуємося»