Чи задовільняє сучасна українська освіта запит на фахівців нового типу?
21 лютого під час форуму Level UP представники влади, бізнесу та суспільства обговорили принципи неперервної освіти та звернули увагу на те, що випускники українських освітніх закладів, здебільшого, не готові до викликів сьогодення.
Модератор дискусії Томас Бьоркман зауважив, що глобальною тенденцією досі є горизонтальний розвиток фахівців. Ця траєкторія передбачає здобуття базових навичок із певної спеціальності та не враховує нових вимог як до спеціалістів, так і до управлінців, громадян тощо. У свою чергу, вертикальний розвиток уможливлює якісне зростання у різних сферах. Адже, йдеться про наявність у фахівця спроможності змінювати систему зсередини, бути гнучким і бачити взаємозв’язки у ширшому контексті, а також дивитись на проблему під різними кутами зору.
Розвиваючи тему спроможностей, декан kmbs Олександр Саврук розповів, як ця ідея втілена у програмах kmbs. За його словами: «Коли говоримо про українську освіту, то досі бачимо у фокусі розвиток навичок і компетенцій — але цього вже недостатньо. Ми маємо розвивати людей, які вміють бачити і працювати з концептами, бути достатньо відкритими, щоб змінити власний світоглядний підхід, і рухатись від закритих систем до відкритих. Такий розвиток потребує навчання упродовж відносно тривалого часу. До прикладу, протягом 2-х років навчання у бізнес-школі, управлінець переходить у зовсім іншу площину, відкриває у собі нові спроможності, та вже потім доповнює їх необхідними навичками»
Думкою щодо української освіти поділився й директор Georgian Industrial Group Гела Бежуашвілі. Він підкреслив, що створення бізнесу для майбутнього можливо за умови трансформації українських шкіл. Адже дитина, яка йде до школи в шість років, на момент завершення навчання житиме вже зовсім у іншій країні. Якщо її вчити тими ж методами, що й сьогодні, вона буде неконкурентоспроможною. І це треба усвідомлювати всім — керівникам школи, міністрам освіти, політикам.