Саме цій проблемі була присвячена чергова зустріч MSAgency Club, від  громадської організації M-S-A та компанії Kernel, БФ «Разом з Кernel» партнером якої стала kmbs.

Йшлось про те, як обʼєднати різні інституції та рішення в єдину логіку розвитку освіти в громаді — так, щоб стратегії закладів освіти не існували самі по собі, а були пов’язані зі стратегією громади та іншими вимірами, у яких зростає дитина.

Під час зустрічі декан kmbs, Олександр Саврук, розповів про старт нової програми kmbs «Громади і освітні управлінці: стратегія цілісної дитиноцентричної системи розвитку особистості».

«Система освіти у нас загалом дуже вертикальна. І якщо дивитися на неї лише з адміністративної точки зору, може здаватися, що все більш-менш зрозуміло: є школа, є правила, є ролі, є функції, є певні очікувані результати. Але щойно ми починаємо дивитися глибше, виникає зовсім інше питання: а де в цій системі, власне, відбувається формування людини? Не передача знань, не звітність, не виконання процедур, а саме формування людини», — відкриваючи зустріч зазначив декан kmbs Олександр Саврук, — «Я весь час повертаюся до простої думки: будь-яка система дає той результат, на який вона налаштована. Якщо нас не влаштовують результати, то, можливо, справа не лише в окремих людях чи окремих рішеннях, а в самій логіці системи. Треба питати: для кого ця система працює? Який результат вона насправді продукує? І що саме ми вважаємо результатом?»

Однією з ключових тем дискусії стало співвідношення між стратегіями громади та стратегіями окремих закладів освіти. Самих документів зазвичай не бракує — натомість бракує зв’язку між ними та спільної логіки розвитку.

У цьому контексті учасники говорили і про те, що в центрі будь-якої освітньої стратегії мають бути не лише інституції чи показники, а розвиток локальної ідентичності дитини в громади.

Лілія Гриневич, освітня діячка та експертка з освітньої політики зазначає: 
«Сьогодні вже звучала думка, що стратегії розвитку освіти в громадах дуже часто зведені до економічного або інфраструктурного виміру. І я думаю, що тут справді є проблема. Але ми як суспільство особливо гостро зрозуміли, наскільки важливими є ціннісні рамки. І тому в стратегії не може бути лише про управління ресурсами, мережу закладів чи показники. Якщо в ній немає питань ідентичності — національної, локальної, громадянської, — якщо в ній немає речей, які нас об’єднують і формують як спільноту, тоді з неї вибивається ґрунт. І все наступне втрачає сенс».

Саме з цієї логіки — поєднати різні стратегії, інституції та середовища навколо розвитку дитини — і постала програма kmbs «Громади і освітні управлінці: стратегія цілісної дитиноцентричної системи розвитку особистості». Програма покликана допомогти управлінським командам громад побачити освіту як частину ширшої системи розвитку — де школа, позашкілля, культура та спорт, молодіжна політика і бізнес працюють разом.  Її мета — створити умови, за яких діти та молодь можуть реалізувати свій потенціал у громадах і в майбутньому розвивати свої громади.