«Фінансовий сектор, з його величезними ресурсами та досвідом в управлінні ризиком, має бути центром боротьби зі зміною клімату». Це висловлювання належить CEO Citigroup Майклу Корбату, саме з нього почалася для учасників Executive MBA розмова про зелений капітал — додаткову екосистему глобальних фінансів. Нині учасники EMBA-38 вивчають сучасну систему, процеси і тенденції глобальних фінансів (в однойменному курсі); серед гарячих тем глобальних фінансів природно є й зелені фінанси.

Виконавчий директор одного з найбільших міжнародних фінансових конгломератів має рацію: виклики кліматичного характеру вимагають посутніх змін у системі глобальних фінансів. Євген Волковський — visiting professor kmbs — зафіксував: «Оскільки коштів державного сектору на забезпечення цілей сталого розвитку не вистачає, то сьогодні фінансовий сектор є таким собі локомотивом для реалізації цього завдання».

На презентації, котру обмірковували учасники kmbs, послідовно наголошували, що зелене «велике перезавантаження» можливе за комплексного підходу:

1) Включення нефінансових ризиків до процесів прийняття інвестиційних рішень.

2) Запровадження зелених фінансових інструментів.

3) Запровадження національних стратегічних документів.

Презентацію про зелений капітал для EMBA-38 проводили експерти у сфері кліматичних фінансів, які, зокрема, започаткували 2015 року Center for Blended Value Studies, що надає консультації зі сталого розвитку. Доктор економічних наук, координатор групи проєктів із енергетики та охорони довкілля ПРООН Олександр Сущенко та кандидат економічних наук, доцент Київського національного економічного університету Євген Волковський зупинилися детальніше на двох аспектах зі сфери фінансів сталого розвитку. А саме: нефінансові ризики й інструменти зелених фінансів.

Європейський зелений курс з метою «2 градуси Цельсію», зокрема, відбивається у цілком реальних цифрах щодо інвестицій до 2050 року: $100 трлн. для світу, $450-560 млрд. для України; такі цифри були озвучені на презентації. Так екологія перетворюється на фінансову реальність, фінансовий ринок бачить перспективи розвитку саме на зеленому ринку і користається з цієї можливості.

Інструменти протидії зміні клімату зазвичай ділять на дві групи і два відповідні підходи: 1. Фіскальні інструменти (тут: екологічні та енергетичні податки) та 2. Ринкові інструменти (тут: система торгівлі дозволами на викиди парникових газів). Серед інноваційних ринкових інструментів нині: зелені сертифікати, зелені облігації, облігації сталого розвитку, облігації і свопи катастроф, облігацій економічного впливу.

«Грошей, щоби озеленитися, вистачить всім», — прогнозує Олександр Сущенко. Загальні цілі, зафіксовані Декларацією сталого розвитку, реалізуються в конкретних компаніях через систему оцінки ризиків, себто, через перелік показників, за якими фінансовий ринок оцінює себе і клієнтів. Фінансові інституції зобов'язують аналізувати ESG-ризики, адже банки зацікавлені у розвитку зеленого фінансування, зацікавлені не тільки у відсотках, які отримують, а й у додаткових активах. Тільки сертифікати на викиди парникових газів становлять ринок, що зростає нині в високому темпі.

Наразі в Україні в сфері зелених фінансів на часі питання про таксономію проєктів сталого розвиту і пов'язаний із цим доступ до інформації про нефінансові ризики. І в зв'язку з тим — все гостріша проблема кваліфікованих кадрів і неузгоджені на рівні повноважень дії міністерств. Між тим Олександр Сущенко переконаний: «Пандемія закінчиться, тоді економіка потребуватиме стимулу для зростання. Фінансова криза 2008 року показала: уряди різних країн і великі компанії у подоланні кризи роблять крок назустріч зеленому майбутньому. Нинішня криза існує за тих же умов. Відновлення у всіх країнах має зелений колір».

Олександр Сущенко і Євген Волковський — про інструменти зелених фінансів