Голос автора в есеї, суб'єктивний погляд на мистецтво та журналістика думок

Мерч Стипендія

Головна

Новини

Голос автора в есеї, суб'єктивний погляд на мистецтво та журналістика думок

15.12.2020

Голос автора в есеї, суб'єктивний погляд на мистецтво та журналістика думок

Мініфестиваль «Дні Есеїстики» розпочався з лекцій Андрія Любки, Діани Клочко та Юрія Макарова.

Важливою умовою вступу на MBA-програми kmbs є написання есею. Це завдання, яке часом управлінці виконують з лекгістю, а іноді й з викликом — якнайліпше розкриває спосіб мислення та досвід потенційного учасника.

Третій рік поспіль kmbs разом з PEN Ukraine та українськими авторами досліджує жанр есею під час мініфестивалю Дні есеїстики-2020.

Цього року захід розпочався з лекції письменника Андрія Любки, який визначив есей як невеликий твір з довільною композицією, що містить спробу автора переосмислити певну історію чи явище, запрошуючи читача до співтворення.

Вдалий есей, крім переліченого вище, вирізняє з-поміж інших авторський голос. Він полягає у переосмисленні теми через власну біографію та сукупності стилістичних характеристик, що роблять письмо впізнаваним.

Дивитись лекцію Андрія Любки

Мистецтвознавиця Діана Клочко у своєму виступі підкреслила, що один із шляхів розвитку української есеїстики — опис творів мистецтва.

‎«Дивлячись, що відбувається у майстерні художника, а не на полотні, можна краще зрозуміти таємниці творчості митця», — процитувала вона французького письменника Паскаля Кіньяра.

Тоді як французькі автори вже давно включені у розмову про зображуване, в українській традиції не було описів мистецьких творів з часів Ярослава Мудрого. Ми звикли, що треба дивитись на роботу схвально і мовчати, — справжня реакція, інтенція опису художнього твору відсутня у нашій культурі.

Дивитись лекцію Діани Клочко

Журналіст Юрій Макаров розпочав розмову про opinion journalism з провокаційного питання — що є сказати журналісту, якщо в класичному розумінні він просто свідок? Образ відстороненого споглядача виник у британській традиції, та чим таке сприйняття є сьогодні — еталоном чи умовністю?

За годину Юрій навів безліч прикладів, коли об’єктивна журналістика втрачала цінність, була оманливою чи відверто брехливою. А журналістика думок дозволяла через суб'єктивний погляд автора передати дійсність.

Так чи інакше, універсальний принцип залишається таким: журналісту не можна брехати, перекручувати інформацію чи маніпулювати читачем. Дотримуватись його він може в різний спосіб — через відсторонене споглядання подій чи суб'єктивне повідомлення до читача.

Дивитись лекцію Юрія Макарова

____

«‎Дні есеїстики в Києві» — мініфестиваль, покликаний популяризувати жанр есею, привертати увагу до творчості найвідоміших авторів-есеїстів, а також вводити українську есеїстику в загальносвітовий контекст.