Стратегія завжди працює з контекстом. Якщо працюємо зі стратегічною ідеєю і бізнес-моделлю — значить, ми описали всю систему. Сьогоднішня стратегія — це переосмислення і зміна правил гри, не покращення, а розвиток. 

«Щодо стратегічного мислення, то ми зараз частково в парадигмі і логіці закритих систем, частково — уже в логіці відкритих систем. І ноги роз'їжджаються». Про точку опори, про створення балансу, власне й йшлося учасникам ЕМВА-37, які слухали стрижневий курс програми «Стратегічне мислення». Декан kmbs Олександр Саврук задав вектор обговорення на самому початку лекцій: стратегія — свого штибу мистецтво, вона не має актуальних визнаних всіма гравцями підходів. Це мистецтво й опановували учасники kmbs. І для цього їм  випало пережити кілька сильних інтелектуальних провокацій. 

Наприклад, таких.   

На очевидне начебто питання лектора: «Чи в ваших організаціях є стратегія? У яких документах вона зафіксована?» звучали явні начебто відповіді: стратегія розвитку, внутрішня презентація, бізнес-план, протокол стратегічної сесії, інструкція з KPI, тощо. І тут же навздогін прозвучало питання: «Може так бути, що компанія не має стратегії, зафіксованої в єдиному документі?». І почалася складна робота, в якій треба було визначити, чому стратегію не можна вирахувати, але можна визначити через роботу з контекстом.    

Токсичне поняття, яке до поняття стратегія не має принципово відноситися, — план, точніше: план як заміна стратегії. Логіка планування убиває стратегічну логіку: «Цифра убиває ідею». Стратегічне планування є легітимним за індустріальної епохи, на правах суто виробничого терміну. В актуальній — постіндустріальній ситуації — це поняття стає оксюмороном. План передбачає кількісні показники. Натомість через аналітику визначити границі системи не можна, для того, щоби визначити границі системи робимо припущення. І жодне KPI нам це не покаже.  

Стратегічні горизонти міняються. Саме поняття «стратегія» в бізнесі виникає в ситуації переходу від логіки закритих систем (індустріального виробництва) до логіки відкритих систем. Тоді, коли «коли клієнт стає розумнішим за виробника». Тоді, коли зникає конкуренція в тому вигляді, в якому досі її знали. Кооперація і конкуренція об’єднуються. 

Те, заради чого існує система — ідея. В системі важить допомогти кожному суб'єкту з'ясувати його рольову гру в системі.  Є правила гри, ми знаємо правила гри, а хтось здатен їх міняти. І от на рівні, де трансформуються правила гри, і відбувається стратегічна робота. Система змінюється через іншу модель, через принципові правила гри, точково система не змінюється. А «коли ми говоримо, що нема хороших виконавців, то ми говоримо: нема хороших менеджерів. Хороші виконавці є завжди» .  

Під час «контрольного quiz’у» Олександр Саврук запропонував три види спорту і попросив визначити, в якому з них сидить той тип стратегії, з яким ми зараз працюємо. Шахи? Футбол? Бокс?..  Учасники ЕМВА-37 правильну відповідь уже знають.