Запис події доступний за посиланням.

Відповідальність як основа зрілості та лідерства

Відповідальність — це внутрішній стан, який віддзеркалює зрілість людини. Це те, до чого ми готуємо себе все життя, і  те, до чого ми розвиваємось. Управлінці готують себе до цієї більшої відповідальності всією своєю кар'єрою і всім своїм життям. 

Якщо людина відчуває відповідальність за своє життя, то вона буде думати, що з нею буде завтра. Майбутнє лякає всіх, і це природно. Якщо ми зустрічаємося з чимось, що нам незрозуміло, що нам невідомо, чого ми не знаємо, то це нас лякає. Проте насправді страх — це потужний еволюційний механізм.

Візія — це не просто текст на стіні. Це конкретний образ бажаного майбутнього. Коли вона зрозуміла, переконлива та якісно прокомунікована, то люди бачать маршрут.

Створення візії — це прямий обов'язок лідера.

Якщо ви відчуваєте відповідальність за команду, ваш персональний розвиток перестає бути приватною справою. Ваша спроможність бачити далі та чіткіше визначає темп і розвиток усіх, хто йде за вами.

Масштаб особистості визначається широтою її горизонту. Коли ми трансформуємо візію у стратегію довжиною в життя, ми створюємо для себе надійний дороговказ. Світ навколо нас динамічний і хаотичний. Конкретні цілі, показники та плани можуть (і мають) коригуватися відповідно до обставин. Проте наявність глобального вектора не дає нам зійти з головного шляху.

Встати треба точно на один раз більше, ніж ти впав. І якщо нам це вдається, то ми можемо рухатися далі. Гартують не успіх або поразки, а усвідомленість мети, візії, дороговказу. Усвідомлення — це важливіше, ніж сама подія, ніж те, що відбувається. Тому важливо переконатися, що є вашим і не нав'язаним іншими. Це про те, чи вміємо ми слухати себе, дослухатися і розуміти, що так, а що не та. Тому що коли ми починаємо бачити соціальні чи культурні стереотипи, тоді починаємо шукати себе серед цього.

Усвідомлення — це скоріше про емоційне, рефлексивне, внутрішнє. Це підказка підсвідомості до свідомості.

Персональна стратегія

Стратегія — це про принципи, спосіб дій, напрямок, ціннісну базу, і візію — майбутній бажаний стан. Без персональної стратегії ми стаємо об'єктами чужих стратегій.

Майбутнє — це абстрактна картинка. Вміння працювати з абстрактними конструкціями — це важлива спроможність. Вона дозволяє уявити себе в майбутньому і зробити оцю картинку майбутнього драйвером.

Навіщо взагалі стратегія потрібна? З одного боку вона дозволяє сфокусувати наші зусилля, не розкидаючи їх туди, де це не потрібно. З іншого боку, серед тих можливостей, які нам підкидає життя, обирати свої, тому що ми знаємо, чого нам потрібно. Тобто розуміти: що наше, що не наше. І докладати зусилля в моменті заради майбутнього, часто дуже віддаленого майбутнього.

Персональна стратегія — це певне програмування себе.

Механіка цього програмування — це коли ми бачимо сенси майбутнього бажаного стану. Тоді підпорядковуємо своє життя на сьогодні тому, що буде завтра, післязавтра, або взагалі після нашого життя. Є багато людей, яких дуже надихає спадок. Вони будують все життя щось будують для того, щоб залишилася спадщина. Як ви думаєте, чому? Через відповідальність перед іншими.

Еволюція особистості

Персональний розвиток — це знайти себе і бути собою. Це шлях до самореалізації, самовираження, самоактуалізації. Це внутрішня еволюція, яка комусь дається, комусь не дуже. Але мені здається, що потенціал є у кожної людини.

Важливо вміти бачити себе одночасно і зсередини, і з іншої перспективи. Крупним планом, і віддаленим планом. Це спроможність мислити системно і  вона розвивається, коли ви змінюєте масштаб. З точки зору світової історії людина — піщинка. Проте з точки зору всесвіту — ми весь всесвіт, кожна людина — це космос. Здорова логіка — це коли ми бачимо себе і як маленьку піщинку у всесвіті, і як космос одночасно. Сучасній людині важливо дивитися на себе саме через таку подвійну оптику.