Цифровий дарунок

Вчений Йєн Морріс поставив собі питання: які винаходи або ідеї кардинально змінювали криву соціального або демографічного розвитку людства? Він вивчив динаміку населення Землі й індекс соціального розвитку за останні 10 тис. років. Виявилося, що протягом багатьох століть траєкторія розвитку людства була рівномірною, прогрес був повільним. Але приблизно 200 років тому щось трапилося, і крива розвитку людства злетіла практично вертикально вгору.

Автори стверджують, що головний фактор такого зльоту – розвиток технологій. Це почалось із промислової революції кінця XVIII століття, в основі якої було створення парового двигуна з ККД всього в 1%. Але цей один відсоток запустив найбільшу трансформацію в історії людства.

Друга епоха технологій – це виникнення комп’ютера та інших цифрових рішень, які примножили не тільки фізичні можливості людини, а й розумові. Сьогодні ці технології організовують працю таких приладів, як, скажімо, двигуни. А комп’ютери почали діагностувати захворювання, писати прозу, охороняти домівки та керувати автомобілями.

У дослідженні впливу технологій на розвиток людства автори дійшли трьох висновків. По-перше, нам здається, що ми живемо за часів блискавичного розвитку технологій. Але насправді ми лише входимо у справжню “другу еру технологій”, коли комп’ютери не просто почнуть робити наше життя кращим або простішим, а фундаментально його змінять. По-друге, технології змінюють не просто нашу взаємодію з інформацією, а й нашу взаємодію з фізичним світом. І, по-третє, технології зроблять багато професій і соціальних функцій непотрібними. І цю битву виграють ті, хто інвестуватиме в гарну освіту і розвиток унікальних навичок, яких немає у машин.

 

Технології зроблять багато професій і соціальних функцій непотрібними

Технології зроблять багато професій і соціальних функцій непотрібними

Як перемагають технології

Ще 100 років тому “комп’ютерами” були люди – армії фахівців вели розрахунки і видавали аналітичні рішення. Пізніше їм на допомогу прийшли механічні та електромеханічні прилади. Сьогодні цю роботу виконують цифрові технології, а серед людей вже відносно небагато можуть проводити складні арифметичні операції. І навіть якщо вміють, то все одно програють в швидкості й точності комп’ютеру.

Але все ж є сфери, де комп’ютери програють людині. Поки що автори всіх художніх бестселерів – це люди. І ми ще не замінили комп’ютером роботу підприємця, топ-менеджера, вченого або няні.

Сьогодні головна перевага комп’ютера – це вміння дуже добре керуватись правилами, наприклад, правилами арифметики, або виконувати чіткі алгоритми. Алгоритми – це спрощення, вони не враховують всі нюанси. Але вони беруть до уваги всі найважливіші речі. Тому, наприклад, комп’ютер непогано справляється з рішенням про надання або відмову кредиту фізичній особі.

Проблеми комп’ютера починаються там, де не можна скласти чіткий алгоритм для вирішення задачі. Наприклад, коли в натовпі ми бачимо знайому фігуру, наш мозок справляється з цим розпізнаванням набагато краще, ніж цифрова програма. При цьому ми не можемо поки що сказати, як саме нам це вдається.

Технологічний прогрес йде швидше, ніж ми думаємо. Дорогами Каліфорнії успішно їздять автомобілі Google, головна особливість яких – відсутність водія і дуже низький відсоток дорожніх інцидентів. Американська компанія Kiva створила автоматизованих роботів, які можуть обслуговувати склади, співпрацюючи з людьми. У нашу повсякденну реальність стрімко входять 3D-принтери, які можуть друкувати досить складні фігури.

Майже всі вищеописані технології були створені в останні роки. І це тільки початок другої ери машин. Щоб краще зрозуміти цю епоху, варто розібратися з трьома її головними характеристиками: експоненційним розвитком, великою кількістю цифрової інформації та рекомбінуванням як джерелом інновацій.

Експоненційний розвиток

Гордон Мур, засновник компанії Intel, ще у 1965 році сформулював закон: кожен рік вартість одиниці комп’ютерної потужності буде дешевшати в два рази, а сама потужність буде збільшуватися удвічі. Він пророкував таку залежність протягом 10 років, до 1975-го. Але цей закон працює досі.

Як же комп’ютерній сфері вдається зберігати такі темпи зростання? Цьому є дві головні причини. По-перше, хоча транзистори і мають фізичні обмеження, цифровий світ значно вільніший. По-друге, комп’ютерній сфері постійно вдається знаходити проривні рішення, які дозволяють рухатися в темпі закону Мура. Наприклад, коли чіпам вже не вистачало місця на платах для забезпечення зростання потужності, інженери скористалися аналогом багатоповерхових будинків – і почали чіпляти чіпи один поверх іншого.

 

Проблеми комп’ютера починаються там, де важко скласти чіткий алгоритм для розв’язання задачі

Проблеми комп’ютера починаються там, де важко скласти чіткий алгоритм для розв’язання задачі

Сьогодні технології розвиваються так швидко, тому що ми пройшли точку переламу графіка експоненціального зростання. Сьогодні цифрові технології стали одночасно дешевими і швидкими, що дозволяє створювати такі дива, як автомобіль без водія або автономні роботи. Це було б неможливо ще 10 років тому. Наприклад, у 1996-му в США був створений суперкомп’ютер. Розробка коштувала $55 млн, і агрегат займав площу, яка майже дорівнює тенісному корту. А вже через 9 років такі показники потужності були в маленькій приставці для відеоігор Sony PlayStation 3.

Діджиталізація всього

Найчастіше цифрові сервіси об’єднують різні потоки інформації. Наприклад, популярні нині додатки типу Waze (відслідковування трафіку) об’єднують цифрові карти, геолокацію і відомості про затори. Саме об’єднання різних потоків інформації сьогодні створює дійсно популярні цифрові програми.

Багато сучасних онлайн-сервісів слідують двом економічним принципам цифрової інформації: можливості використання однієї послуги багатьма споживачами одночасно і близьким до нуля витратам на відтворення. Наприклад, електронний текст може читати одночасно необмежена кількість людей, і створення нової електронної копії файлу вимагає практично нульових зусиль.

Отже, електронну інформацію можна відтворювати майже безкоштовно. Але створювати оригінал – все ж досить дорого. А якщо трапиться так, що «виготовляти» цифрову інформацію стане дешево? Традиційний бізнес каже: “Час – гроші”, але ж маса людей в сучасному світі готові витрачати свій час безкоштовно на створення онлайн-сервісів і цифрової інформації. Так з’явилися Android, Wikipedia, безліч корисних сайтів, блогів, форумів… Шість з десяти найпопулярніших тематичних сайтів у світі містять інформацію, яка створена самими користувачами.

Крім спілкування онлайн-користувачів, є і спілкування між нашими гаджетами. Автори називають це machine-to-machine communication (M2M). Наприклад, якщо у вас стоїть програма, яка показує транспортні затори, то ваш смартфон регулярно посилає на сервер інформацію про швидкість вашого пересування. Отримуючи дані від кожного користувача, програма може скласти карту заторів у місті. Ця система працює без прямого втручання людини.

Ставка на рекомбінування

Інновації важливі не лише тому, що користувачі люблять щось новеньке. Інновації – це забезпечення продуктивності економіки у довгостроковій перспективі. Не в кожної країни є запаси нафти. У такому випадку єдиний життєздатний спосіб ставати багатшим суспільством з вищим рівнем якості життя – це збільшення продуктивності компаній і працівників.

Створення потужних сучасних технологій – це сьогоднішній двигун економічного розвитку. Особливо якщо такі інновації змінюють не одну індустрію, а практично всі. Так, наприклад, було у випадку створення двигуна внутрішнього згоряння або електрики. Але вчені не можуть прийти до спільної думки, чи є цифрові технології та інтернет інноваціями такого ж масштабу.

 

Інновації – це забезпечення продуктивності економіки у довгостроковій перспективі

Інновації – це забезпечення продуктивності економіки у довгостроковій перспективі

Відповісти на це запитання можна, якщо вивчити цифри щодо зростання продуктивності за останні десятиліття. Інновації – це серія відкриттів, після яких йдуть поступові процеси поліпшення і комерціалізації. Скажімо, електрика не за день і навіть не за десятиліття перевернула наше життя.

У наукових колах йде ще одна дискусія на цю тему: інновації – це створення чогось принципово нового або рекомбінація вже існуючого? В цьому ракурсі діджиталізація – це кардинально нові шляхи комбінування і рекомбінування ідей. Фактично цифрові технології є неготовим “плодом”, а будівельним матеріалом, за допомогою якого можна створювати проривні інновації.

Ще одна перевага цифрового світу полягає в тому, що він дозволяє підключати безліч людей для тестування нових комбінацій ідей. Це ще одне підтвердження “мудрості натовпу”. Наприклад, такі проекти як Innocentive або Kaggle засновані саме на такому принципі – коли до наукових завдань або прогнозування підключаються тисячі інтернет-користувачів. Найчастіше, кращі рішення пропонують люди або групи, які не мають професійних знань або досвіду у даній сфері.

Зірки і суперзірки

Цифрова ера вже демонструє дві тенденції. По-перше, це збільшення попиту на талановитих високопрофесійних фахівців і зниження попиту на рутинні роботи, де машини поступово замінюють людину. По-друге, що пов’язано з попереднім фактором, частка витрат на оплату праці в структурі доходу зменшується, збільшуючи частку прибутку власника. Але найбільший виклик – це збільшення розриву між суперзірками галузі й усіма іншими.

У 2002-2007 роках 1% американців отримали дві третини прибутку від зростання американської економіки. І це не тільки ділки з Уолл-Стріт – більшість представляє інші сфери, такі як медіа, розваги, спорт. Також це підприємці і топ-менеджери. Компанію Instagram створили 15 осіб і продали її за $1 млрд. Їм не потрібні були заводи з тисячами простих працівників, щоб стати мільйонерами.

 

Конкуренція з комп’ютером буде все більше впливати на освітню систему

Конкуренція з комп’ютером буде все більше впливати на освітню систему

Хоча комп’ютер і виграв у людини в шахи, але він завжди програвав і програє у створенні нових ідей і концепцій. Так, машини можуть комбінувати слова або розпізнавати фотографії. Але це не справжня інновація. Це більше схоже на мавп, які можуть хаотично стукати по клавіатурі протягом мільйонів років, але так і не отримати на виході поему Шекспіра. Пікассо був частково правий – комп’ютери генерують відповіді, але саме нові запитання рухають вперед людство. Недарма кажуть: “Суди про людину за її запитаннями, а не відповідями”.

Конкуренція з комп’ютером буде все більше впливати на освітню систему. Школа повинна виховувати не стільки виконавців, скільки фахівців щодо формулювання нових запитань. Наприклад, все більшу популярність у світі набуває методологія виховання Монтессорі, яка орієнтована не на дотримання правил або вказівок, а на самомотивацію, задавання запитань і вміння робити щось по-іншому. До речі, засновники Google, Amazon і Wikipedia вчилися за цією методикою.

Перша ера машин розширила фізичні можливості людини і нашого світу. Друга ж може збільшити людську винахідливість. Технології створюють потужну силу для зміни світу, але з ростом цієї сили зростає і відповідальність. Тому питання не в самих технологіях, а в тому, для чого ми їх створюємо, чого ми дійсно хочемо і у що віримо.

Повну версію рецензії можна прочитати на сайті Digest