Управлінський, податковий і бухгалтерський облік. На ваш погляд, чому власники бізнесу плутають ці речі, адже це основи, яким навчають у вищих навчальних закладах (ВНЗ)?

Як правило, той, хто викладає бухоблік і аудит у ВНЗ, особливо не вельми профільних, приділяє увагу тільки базовим речам: розумінню активів / пасивів, базових фінансових термінів і логіці нарахування. У ВНЗ розповідають про номери проводок, які не потрібні якщо ви не бухгалтер. До того ж, якщо в житті немає прикладного використання знань — їх забувають. Крім цього, я б не сказав, що власники бізнесу плутають ці обліки, просто треба спочатку визначатися в термінології, щоб говорити про одне й те саме однією мовою.

У фінансових термінах вкрай важлива визначеність. Тому перш ніж про щось дискутувати, потрібно бути впевненим, що ми з вами вживаємо однакові дефініції. Найкраще в цьому допомагає математика: бачимо формулу і розуміємо, що в ній. Але я глибоко переконаний, що фінансовий менеджмент лише на 30% складається з математики, решта 70% — психологія. Адже приймаючи управлінське рішення в області фінансів, ми радше відштовхуємося від  психологічних аспектів своїх поведінкових патернів, ніж від математичної логіки.

Але ж є загальноприйняті фінансові показники, формули, які не треба вигадувати. А виходить, що нам все одно треба домовитися, що ми розуміємо під кожним показником?

Саме так. Формула сама по собі — це математичне відношення одного показника до іншого. Якщо ви не можете відповісти на запитання, навіщо ви її розраховуєте і яке рішення на базі цього рівняння ухвалите, вся процедура підрахунку не має сенсу. Це все буде про тони макулатури, яку щорічно в Україні продукують фінансові служби, і з якими не працює менеджмент. Є багато компаній, де процеси дійсно добре налагоджені, але, на жаль, у критичній масі компаній робота фінансових служб зводиться до виробництва макулатури, а керівники управляють компанією суто за відчуттями.

Фінансовий менеджмент лише на 30% складається з математики, решта 70% — психологія

Як це можливо при загальній стандартизації фінансового менеджменту, міжнародних стандартах бухгалтерського обліку?

Бухоблік, на жаль, складний до зрозуміння нефінансистів. По-друге, бухгалтерський і податковий облік відрізняються від управлінського. Тому виникає питання до якості трансформації звіту з бухгалтерського в управлінський. А саме це є базою для аналітики і прийняття рішень. Якщо ви аналізуєте некоректні дані або не знаєте джерело їх походження, то у вас «сміття на вході — сміття на виході».

Чи є трансформації в області фінансового менеджменту?

Знаєте, я спостерігаю дві паралельні речі: підвищується рівень обізнаності у дорослого покоління і критично знижується рівень математичного апарата у молоді. Люди лінуються «читати» показники, а не просто їх розраховувати. Те саме стосовно звітностей. Не можна оперувати однією формою звітності. Розумієте, cash flow — це кров компанії, а P&L — анамнез. Потрібно бачити не лише рух грошових потоків, але й розумітися на причинно-наслідкових чинниках. Чомусь багато хто вважає, що автоматизація розв’язує всі проблеми. Жодна автоматизація на це не спроможна без попередньої підготовки процесів, структур, правильного технічного завдання. Саме коректне техзавдання — це вже 90% розв’язання задачі.

Ваша порада, як в умовах VUCA планувати діяльність бізнесу?

Розробляйте три варіанти: найгірший, средньокритичний і оптимальний сценарії. Планування, як процес, це інструмент прийняття управлінських рішень. Поставте запитання, що ви можете з нього винести: план платежів, грошових потоків, ідентифікацію потенційного касового розриву? Відповідно категорійність планів від «все добре» до «все погано» свідчить про опрацювання цих моделей, й в разі настання небажаного випадку ви не витрачатимете час на швидку адаптацію прибутково-видаткової частини до настання певного сценарію. Це дуже корисно, коли ви з партнерами і командою працюєте над вправою «все погано». Якщо добре це опрацювати, то психологічно, коли станеться подібна ситуація, вам буде легше реагувати на стрес, ви просто діятиме за заздалегідь відпрацьованим і узгодженим патерном.

Чи є відмінність між рівнями фінансової грамотності CEO в Україні та за кордоном?

Скажімо так, у західному світі (де багатство і талант ефективного управління грошима вважається чеснотою, а не чимось напівгріховним, як в старій ортодоксальній християнській доктрині) переважає якість критично здорового ставлення до підприємницького таланту і, як наслідок, хазяйського підходу до бізнесу в різних його аспектах, відповідального підходу до вивчення математики та базового фінансового менеджменту, ставлення до грошей, як до ресурсу.

У нас, на жаль, історична традиція трактує поняття «заможні люди», як погані люди. Це, своєю чергою, призводить до викривлення ставлення до фінансів. Ми вважаємо, якщо грошей мало — не потрібно економити. Розумієте, жодного математичного сенсу в фінансовому менеджменті малих потоків немає. Разом із  тим західна традиція говорить нам, що все, що зекономлено — зароблено.

Саме тому я переконаний, що фінансовий менеджмент — це на 70% психологія. Математика дозволяє розраховувати, але що далі робити з цими даними, залежить від вас, від прийняття управлінського рішення. І на цьому етапі включається психологія — прийнятне / неприйнятне рішення, етично / неетично, готовий наступити на горло власній пісні / ні.

Якщо ви аналізуєте некоректні дані або не знаєте джерело їх походження, то у вас «сміття на вході — сміття на виході»

Будемо відверті, ми постійно порівнюємо себе з конкурентами, забуваючи, що дані, які вони нам повідомляють, швидше за все недостовірні. І, відповідно, ми порівнюємо свої дані з даними, отриманими з некоректних аналітичних джерел. Питання тут лежить не тільки в площині хитрості й омани. Конкуренти можуть щиро вірити в те, що ми говоримо про одне й те саме, повідомляючи нам дані якогось показника. Але ж ми зовсім не знаємо, як кожен із нас підходить до розрахунку цього показника, з чого він складається. Тому працювати, розраховувати, складати плани можна тільки на підставі тих даних, походження яких ви знаєте. Якщо не певні, звідки вони — це маніпуляція вашою свідомістю. А ця гра «хто кращий», це марнославство — підступна річ з точки зору витратної частини бюджету. Це стосується всіх осіб, що ухвалюють рішення: інвесторів, CEO, CFO. Марнославство у бізнесі небезпечне. Бізнес-школи повинні окремий курс робити для керівників та власників бізнесів з усвідомлення і приборкання власного марнославства.

Ви якось сказали, що маркетинг робить із якісного продукту легенду, в яку хочеться вірити. Що можна сказати про фінансовий менеджмент?

Фінансовий менеджмент дозволяє вам знайти гроші, за які ви зробите з мрії реальність. Тому що якщо немає грошей — немає реальності. Компанія може бути нескінченно організована, але якщо у неї немає грошового ресурсу, жодних якісних змін не буде.

Які книги з фінансового менеджменту рекомендуєте для ознайомлення?

Для базового розуміння фінансового світу — книга Ніла Ферґюсона «Еволюція грошей. Фінансова історія світу» про формування грошового світу таким, яким він є зараз. Фінансовий менеджмент повинен починатися з розуміння і прийняття філософії грошей. Якщо ви не розумієте природу енергії, з якою працюєте, вам буде складно нею управляти. Якщо не розумієш природу електрики, то управляти електричними потоками досить складно.

Безумовно варті уваги книги Глена Велша. Вони дають розуміння того, як все взаємопов’язано в компанії і як застосовувати математичні підходи до аналітики.

Приголомшлива книга, на жаль, не перекладена на українську або російську мови — The Wisdom of Finance: Discovering Humanity in the World of Risk and Return. Це книга про філософію грошей.

Звичайно ж, варто читати Рея Даліо «Принципи» та книгу про управління бізнес-процесами «Мета. Процес безперервного вдосконалення» Еліягу Ґолдратта.

Окремо мені імпонує Profit First: Transform Your Business from a Cash-Eating Monster to a Money-Making Machine. Дуже розумна книга з точки зору філософії власника бізнесу.

The Velvet Rope Economy: How Inequality Became Big Business — це про економіку, сегментовану за соціальними класами, про перетікання грошової енергії між ними і те, які проблеми виникають через капітальний дисконект між цими економіками. Адже економіка багатого класу формує економіку бідного, і навпаки. І це можливо, якщо є прошарок у вигляді середнього класу. Але якщо між класами колосальний розрив, зникає обмін енергіями, й економіки руйнують одна одну. Історія знає, що тоді все закінчується революціями.

Тож головна порада — тримати розум широко відкритим і вдосконалювати свої знання.