Чому ви вирішили навчатись на на President’s MBA? 

До навчання на President’s MBA я ніколи не думала про вплив, який можна створити через роботу не тільки на своїй ділянці та зоні відповідальності. Тобто, насправді є щось ширше, ніж те, що ти робиш на цей час. І ось це бажання дізнатися більше, глибше та створювати ширший вплив призвело мене на навчання у kmbs.

Чому вирішили обрати довгострокову програму MBA? 

На програмі ми проходили різні модулі: про культуру, менеджмент, фінанси, системи, стратегії. І для того, аби об’єднати кожну методологію та ідею в спільну картинку, задля рефлексії  та трансформації як внутрішньої, так і зовнішньої, потрібен час. 

Я проходила багато короткострокових програм. Але у них швидкий темп — цей досвід не настільки проживається. До того ж, на MBA ти вступаєш до спільноти kmbs. Також протягом року ми працюємо над дипломними роботами. 

Дуже цінно, що на програмі існує взаємозв'язок: викладачі постійно повертаються до пройденого, є час на рефлексію. І це допомагає створити таку довгострокову дистанцію, коли поруч є постійна підтримка. Плюс — нанизування. Є різні модулі, які додають ще більше цінності та розуміння. Наприклад, та сама нейробіологія або економічне мислення. Вони настільки всі пов'язані.

Для мене Presidents’ MBA стала простором, де відбулися зміни парадигми мислення. 

Для мене недостатньо керувати компанією — хочеться чогось більшого. І після програми я почала думати не про парадигму грошей і часу, а про парадигму змін, які відбуваються.

Після Presidents’ MBA відбулися зміни на всіх рівнях. Це глобальні зміни і у житті, і в роботі. Я не знаю людей, які після Presidents’ MBA у kmbs скажуть, що вони не змінилися.

Чи трансформувалася цінність компанії, яку ви надаєте клієнтам, після навчання?

Цінність не трансформувалася, але змінилися кількість послуг та клієнтів за рахунок різних рішень. Зокрема, не боятися йти туди, де складно.

Наша компанія займається організацією бізнес-подій для B2B-бізнесу. Це здебільшого закордонні представництва компаній, які роблять маркетинг через події. Кожна подія має різну бізнес-задачу: або проявленість, або продажі, або залучення співробітників чи нових партнерів. І наш клієнт — це складний корпоративний клієнт, який потребує дуже багато вимог з точки зору своїх процедур та політик.

60% нашого обсягу становить фармацевтична компанія. Все інше — це складні компанії-представництва, з якими ми працюємо за запитом. На рік ми організовуємо 4500 – 4700 подій різного формату. Ми входимо у відносини з клієнтом на роки. І в рамках цих відносин є бюджетний рік. А в рамках цього маркетингового бюджету на рік є різні події. Це може бути вечеря на 5 людей — для нас це проєкт, бо він має початок, кінець, закриття і час самого заходу. Так само можуть бути події на тисячу людей. Є окремі проджект-менеджери, які ведуть тільки плани подій, що складаються зі швидкого набору дій — і мають, наприклад, дві-три складові в усьому. А є проджект-менеджери, які ведуть комплексні тендерні проєкти, що дуже довго залучаються та реалізовуються. Це більш складне.

У продовження змін в компанії, хочеться запитати  — які персональні зміни відбулися під час навчання?

Трансформації почали відбуватися після пів року навчання. На першому рівні «Персональна стратегія» з’явилося бажання змін — усередині себе як управлінця, так і ззовні в бізнесі. Усе, що стосується персонального, і все, що пов’язане з роботою над собою з погляду глибини, — це дійсно моє. Спочатку ми працюємо над внутрішнім станом, а потім — із зовнішніми операційними процесами компанії. Я зрозуміла, що спочатку важливо подивитися,  хто ти є, чого хочеш і навіщо це тобі. А потім ти починаєш утілювати це як у житті, так і в компанії.

За час навчання у мене навіть змінилися мої таланти за версією Gallup Test. Це якраз характерно для тих змін, які відбувалися в мені як в особистості, так і як у лідері і в бізнесі.

Раніше мені треба було три рази подумати, перш ніж ухвалити рішення. Адже постійно з'являлися всі ці упередження: «Це страшно», «Це не для мене», «Точно не на часі», «Навіщо це мені потрібно», «Я не в ресурсі».

Я переконана, що суттєві зміни відбулися завдяки тому, що я стала краще розуміти себе. Тобто: хто ти, у якій ролі ти найкраще проявляєш свої таланти і яку цінність ти створюєш для людей, які поряд. Це дуже пов'язано.

Зокрема, раніше я була закритою в тому сенсі, що не бачила цінності партнерств. Тепер стало набагато легше. Змінилося відчуття обережності, безпеки та ризику, натомість  загострилося відчуття довіри та відкритості. Це стосується прийняття рішень та партнерств. До речі, ми маємо багато партнерств завдяки спільноті kmbs. Тобто

kmbs — це не тільки про навчання, це і про людей, з якими навчаєшся.

Найцікавіше, що ми маємо різні ролі, працюємо в різних царинах, але почуваємося дуже комфортно.

Я вірю, що за кожним бізнесом та партнерством стоїть людина. І якщо твої клієнти знають, хто стоїть за бізнесом — як управлінець, як стратегічний архітектор усього цього — то вибудовувати персональні, довгострокові стосунки стає набагато ефективніше. І не лише в компанії зі своїми співробітниками. 

Раніше я більше думала про досягнення з точки зору кількості. А зараз я думаю про вплив: на галузь, на людей, на країну, в якій живу.

Тобто, як я можу створювати щось нове та цінне через свою роботу? 

Найбільш цінний досвід протягом навчання

Написання дипломної роботи – найцікавіший шлях у навчанні, протягом якого я працювала над створенням платформи розвитку лікарів як інфраструктури формування медичної експертності та взаємодії в медичній системі.

На початку у мене зовсім не було ідеї, про що писати. Що таке має статися, щоб ти раптом прокинувся і подумав: «Ось цю роботу треба писати» або «Ось цю ідею треба дослідити»?

За рік навчання моя ідея кардинально трансформувалася. Упродовж навчання я почала брати щось з кожного модуля, нанизувати методології, бізнес-моделі, організаційний дизайн тощо та переносити це на призму нашої компанії та, відповідно, дипломну роботу. Таким чином, з часом проєкт нарощувався. Те, з чим я прийшла в червні минулого року, і моя перша ідея, і те, з чим я зараз іду на захист, — це ідеї зовсім різного масштабу, між якими прірва, навіть у глибині.

Тобто

завдяки навчанню я вийшла на зовсім нову точку в розвитку себе та компанії.

Особливо цінним виявився модуль про “клієнтський ряд”: у мене змінилося стратегічне бачення процесів. Тобто для кого наш продукт, чому і яку цінність він несе, як реалізувати це в структурі, в процесах? Потім ти починаєш нанизувати і думати про ширшу екосистему.

На навчанні ми багато говорили про бізнес. Проте особливий вплив на мене справили учасники, з якими я пройшла Presidents’ MBA. І я думаю, що це така собі доля — коли ти обираєш групу. Вона обирається серцем чи інтуїцією. Я, наприклад, подала заявку за два дні до початку навчання. Я могла піти на попередній старт, а могла піти наступного року. Але ти йдеш тоді, коли є цей поклик. Учасники – це люди, з якими в тебе вже зовсім інші стосунки в житті, з якими ти можеш класно співпрацювати. Кожному ти можеш подзвонити й попросити про допомогу, і з ними тобі хочеться проводити час.

Я отримую безмежне натхнення від спілкування зі спільнотою та викладачами. І це все працює в поєднанні: у поєднанні людей, навчання, спільного досвіду.

Які зміни відбулися в компанії за останній час?

Я повністю зняла з себе все операційне, і передала його на п'ятьох людей. Я почала вибудовувати стосунки з топами — тими, хто знаходиться поряд зі мною або з ким я постійно розмовляю про своє бачення стратегії розвитку компанії. Двох із яких я взяла вже під час навчання — тобто рік тому. Це було досить ризиковано, тому що ці ролі були новими для мене. Перша роль — бізнес-девелопмент-менеджер. Друга роль — це Human Capital Director. Мені хотілося, щоб мене хтось трошечки розбавив, тому що раніше всі ці ролі були на мені, і тому бракувало часу працювати над чимось іншим, над тим, що виходить найкраще. А виходить у мене найкраще — генерувати ідеї та допомагати розвиватися іншим людям.

З’явилося розуміння, що у команді ми всі різні — немає однакових людей. Ти або в системі з кимось, або ззовні, або якщо ти екосистема, то співпрацюєш з гравцями екосистеми. Тобто,

я почала думати як підприємець – думати про те, яку цінність ти створюєш, з ким ти це робиш і чому ти це робиш. І в першу чергу це про більш сенсовні аспекти.