Спочатку ЕМВА-39 мала зустріч із головою НАЗК Олександром Новіковим. Перш ніж очолити цю інституцію, пан Олександр у прокуратурі, військовій прокуратурі, займався справами, пов'язаними із російською агресією та втручанням в українські IT-системи.

Він розповів учасникам, що сьогодні Україна є найбіднішою країною в Європі за ВВП, навіть невизнане Косово є багатшим. Також існують великі проблеми зі сприйняттям корупції. «Отже, перед нами стоять виклики, які не можна вирішити, працюючи в традиційний спосіб і використовуючи традиційні методи управління. Ми проаналізували, які є рівні зрілості систем управління й зрозуміли, що нам потрібно одразу стрибати через декілька рівнів. Якщо наша держава зараз перебуває на другому, то ми мітимо одразу на п’ятий. Без цього наші виклики не подолати», — каже пан Олександр.

Візія команди НАЗК — бути чемпіонами доброчесності, зразком для інших державних організацій, прикладом ефективної інституції. Адже змінити державу не під силу лише одній структурі, потрібна спільна робота на результат.

Спікер поділився цитатою з книжки Елвіна Тоффлера «Третя хвиля»: якщо американський бізнес рухається зі швидкістю 100 км/год, то американські інституції, хоча вони й є доволі ефективними, — зі швидкістю 1 км/год. «Нам потрібно бути ефективнішими за наших партнерів зі США та ЄС, щоб змінити нашу країну. Це питання нашого виживання», — підсумував пан Олександр.

Основою будь-яких організаційних змін є цінності. Без цінностей система буде фруструвати й не буде ефективною. НАЗК зафіксувало п’ять базових цінностей:

• доброчесність;
• взаємодія (разом ми можемо все!) не тільки з партнерами, а й з опонентами. «Ми живемо у світі екосистем, тому навіть корупціонери — це ті, з ким ми взаємодіємо. Зокрема, інспектуємо та переконуємо», — розповів спікер;
• відповідальність за результат;
• розвиток;
• амбітність.

Рекрутинг у НАЗК відбувається за цінностями. «Компетенції для нас важливі, але якщо цінності кандидата не співпадають із нашими, ми не візьмемо його на роботу», — каже пан Олександр.

Насправді основний функціонал НАЗК — це нагляд за владою в інтересах громадян і бізнесу. «Ми фактично налаштовуємо державу працювати на громадян та бізнес», — стверджує голова НАЗК. — «Адже метою будь-якої держави має бути створити найкращі умови для людей і компаній». А одним із важливих завдань пан Олександр бачить побудову системи комплаєнсу, щоб українському бізнесу було легше виходити на іноземний ринок.

Також у межах візиту до НАЗК учасники ЕМВА-39 зустрілися з Агією Загребельською, яка очолює санкційний напрямок. Вона розповіла, що 24 лютого 2022 року Україна, як і весь світ, постала перед викликом відсутності санкційної інфраструктури. А навіть у тих країнах, де така існувала, вона не була пристосована до тієї інтенсивності санкцій, з якою вони почали застосовуватися. «Потрібно було її будувати, формувати списки тощо — і НАЗК виявилося тим органом, який мав мотивацію, спроможність та необхідний ресурс, щоб дуже швидко почати виконувати функції санкційного органу», — каже пані Агія.

Перші санкційні списки формувалися у НАЗК уже 26-28 лютого. І це робили люди, які ніколи до того не знали, що таке санкції! «Тут збиралися представники різних органів — СБУ, Кабінету міністрів тощо — і складали ці списки», — згадує спікерка.

Ця війна — це боротьба між демократією та автократією, вірить пані Агія і коментує: «Сила демократії — у тому, що є люди, які готові у будь-який момент долучитися й почати мультиплікувати ефект. Ми вирішили, що ефективніше буде передати функції санкційного інфорсменту необмеженій кількості людей на планеті».

Так НАЗК створило спеціальний портал «Війна і санкції» з унікальним розділом «Міжнародні спонсори війни». Тут публікуються компанії, які беруть активну участь у війні.

«Із санкціями ми житимемо ще довго. Не варто думати, що це питання лише війни росії проти України, і після неї все закінчиться. Якщо ми йдемо до ЄС та НАТО, то санкції проти Ірану, М’янми тощо стануть для нас звичною справою. Отже, зараз найкращий момент, аби зрозуміти, що таке санкції, та впровадити ці механізми у своїх організаціях», — впевнена пані Агія.

А ще вона відповіла на думку «санкції не діють»: «Дієвість санкцій найбільше підтверджують ті нові й нові способи, які росія винаходить, аби їх обійти». Санкції не є константою: суб’єкт, проти якого вони застосовуються, діє як мікроб, якого намагаються вбити антибіотиком: пристосовується. Тому часто санкції через пів року виглядають уже геть інакше. «Тож зараз ми бачимо, як світ вигадує інструменти, яких ще донедавна не існувало», — стверджує спікерка.