Втім, попри очевидну актуальність теми, про єдиний підхід чи хоча б згоду щодо визначення самого поняття «лідерство» насьогодні не йдеться. Навпаки, визначень – безліч, концепції стрімко змінюються. Одним із доволі плідних сучасних підходів є уявлення про автентичне лідерство, основи якого в kmbs в рамках авторського курсу програми МВА читає керівниця EMBA, експертка з організаційного розвитку та управління командами Олена Жильцова.

Оскільки в сучасній науці лідерство характеризується неоднозначно, слухачам курсу «Автентичне лідерство» у якості відправної точки пропонується підбірка різних дефініцій та декілька перспектив, з яких можна спробувати зрозуміти сенс лідерства.

Відштовхуючись від визначення лідера відомим вченим-консультантом в галузі менеджменту Пітером Друкером, як того, хто має послідовників, до подальшого розгляду залучається поняття «харизма» як враження прихильників про лідера. У списку головних якостей, які повинен мати лідер, більшість зазначає харизму. Втім, як показує практика, харизма рідко впливає на реальну ефективність керівника. Ба, більше, через надмірну увагу до харизми ми ігноруємо інші, значно важливіші індикатори лідерського потенціалу.

Якщо ми спробуємо ретельніше розглянути інші риси, якими традиційно прийнято наділяти лідера, а саме, вміння зачаровувати людей, авторитет, самовпевненість, то з’ясуємо, що вони доволі поверхневі і не є фундаментальними характеристиками лідера.

«Героїчне лідерство рідко виявиться ефективним способом поведінки сьогодні, — разом з учасниками приходить до висновку Олена Жильцова. — Мало результативними будуть команди, де учасники — послушники лідера, його продовження, виконавці його волі. Плідними будуть компліментарні команди, де спроможності учасників доповнюють і підсилюють одна одну, де фахівці свідомі та самодостатні. Команди, які віддані не особисто лідеру, а ідеї».

Таким чином, природно випливає ідея автентичного лідерства, тобто «коли лідери практикують правдиву, прозору, власне автентичну поведінку задля побудови довірчих взаємостосунків, і в результаті — ефективної взаємодії та досягнення цілей компанії та учасників команди».

Але щоб будувати стосунки, які засновані на довірі, щоб краще розуміти емоції, переконання, цінності і картину світу інших людей, треба, насамперед, зрозуміти самого себе, свої емоції, переконання і цінності.

За висловом Вуді Алена, «суть успішного лідерства в тому, щоб не шкодувати, що ви — це ви». Тож, відкриття лідера в собі логічно починати з прийняття і дослідження себе.

Самоусвідомлення і самобізнаність — це те, що має практикувати автентичний лідер. І тут йому на допомогу є маса технік і інструментів. До прикладу, матриця самоорганізації Девіда Аллена, застосувати яку викладачка запропонувати учасникам просто під час заняття.

Ще однією практикою була робота з цінностями. Адже важливо не просто усвідомити власні цінності, варто також чесно відповісти собі на запитання, наскільки ці цінності корелюються з життєвими цілями і як вони реалізовуються в житті.

Серед інших характеристик автентичного лідера орієнтованість на місію, довгостроковий фокус, прозорість у стосунках, справедливі та збалансовані підходи, а також вміння розкривати автентичне лідерство в інших. Адже лідер має не просто надихати інших людей, він має створювати можливості для реалізації їх талантів. І тоді автентичне лідерство постає як «процес соціального конструктивного впливу, який максимізує стійкі зусилля інших в напрямку розподіленої значимої Візії».

Такий погляд на лідерство запропонувала учасникам МВА Олена Жильцова, втім кожному з них, звісно, самому вирішувати, чи співзвучне їм таке бачення і чи можуть вони реалізовувати його в своїх командах. Над цим учасники мають подумати в якості домашнього завдання.

Лідерство починається з прийняття себе