Learn first
For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen
Open kmbs live[EN] https://www.youtube.com/watch?v=YMCcoKXh3K0 Деякі цитати Джона Фуллертона: - Живі системи мають так звані здорові ієрархії. Ієрархія сама по собі не є чимось поганим. Але ієрархія, де верхівка "вижимає" все можливе з нижніх рівнів - гарантовано є поганою та нестійкою. Скажімо, лев у лісі стоїть на верхівці харчового ланцюжка. Проте він не вбиває тварин з ранку до вечора - більшість часу він відпочиває. Він виконує важливу функцію, балансуючи кількість малих та великих тварин. Якщо ж він вирішить отримати все, що тільки можна, заради власного зиску, - система стане дуже нездоровою. - На жаль, саме так часто відбувається у сучасній економічній та політичній системах. Організації стають все масштабнішими, отримують більше впливу, але мета у них практично завжди одна - максимізувати цінність для стейкхолдерів - саме так усе влаштовано. Цикл зростання нерівності вбудовано в дизайн системи. - Що можна з цим зробити? Одна з відповідей - регуляторний режим, який розуміє принципи функціонування ієрархій і має стимули й антистимули, що мотивують ринкових гравців рухатись у бік більш здорових систем.
Потрібні стимули, які мотивуватимуть компанії до поведінки, яка відповідає принципам функціонування живих систем
Вже зараз в банківських системах деяких країн закладено антистимули, що підказують організаціям: ставати занадто великими й складними - невигідно. Потрібні також стимули, які мотивуватимуть компанії до поведінки, яка буде відповідати принципам живих систем. - Майже кожна жива система є фрактальною. Скажімо, серцево-судинна система людини, система річок, структура дерева, блискавка... У людини є декілька великих вен, чимало середніх і безліч маленьких капілярів. Якщо перекласти цю аналогію на банківську систему чи якусь іншу сферу бізнесу, то їй варто мати декілька масивних компаній і дуже багато маленьких. - Зараз ми знаходимось у процесі глобальної трансформації розуміння того, як має працювати економіка насправді. Одна з переваг наукової революції полягала у тому, що ми навчились взаємодіяти зі складними речами: ми стали "розкладати" їх по "коробочках", кожна з яких є зрозумілою. Цей редукціоністський підхід допоміг нам створити телефони, машини й інші продукти. Такий тип мислення з нами вже 400 років, і він фактично вбудований у нашу ДНК. Проблема у тому, що світ працює не так. Людина не є лише поєднанням частин свого тіла. Редукціонізм не допомагає нам якісно зрозуміти ціле. Багато проблем, з якими стикається сьогодні економіка, беруть свій початок в обмеженнях редукціоністського підходу. Вихід – дивитись на принципи та шаблони, за якими діють живі системи, і відтворювати їх у економіці.