Цей захід став частиною швейцарсько-українського Проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств», який впроваджується ПРООН в Україні у співпраці з Міністерством економіки та за підтримки Швейцарії.

Захід відкрив модератор — Віктор Галасюк, економіст та президент Української асоціації Римського клубу, викладач kmbs. Він розповів учасникам про те, що існує два основні підходи до взаємодії економічної політики та бізнесу: «Одна крайність — це доволі популярний підхід невтручання держави в економіку. Він стверджує, що за відсутності регуляції з боку держави “вільна рука ринку” все вирішить сама, й цілком гармонійним чином. Інший полюс — це економічна інженерія, тобто розумне проєктування інституцій, правил гри, механізмів, які скеровують економічну активність, роблять певну поведінку вигідною».

У реальності не існує ринків, які б взагалі не залежали від державної політики: навіть контрабанда підпорядковується певним правилам. За лаштунками кожного економічного показника можна побачити певні політичні рішення: уряду, монетарної влади, міжнародних інституцій тощо. Отже, держава так чи інакше формує правила гри, в яких працює бізнес. «А країни конкурують між собою за якістю систем, які вони створюють для компаній», — каже пан Віктор.

Після завершення війни Україна має не просто відновитися, але й посилити конкурентоспроможність на глобальній арені. На думку Дмитра Кисилевського, за умови провадження певної економічної політики переробна промисловість могла б забезпечити українців роботою, а державу — притоком грошей, необхідних для розвитку різних сфер. Він презентував бачення того, якою може бути така економічна політика.

«Нам доведеться робити масштабну відбудову, — каже Дмитро. — Ми можемо запросити іноземні компанії, які привезуть власні матеріали, й, зрештою, ми отримаємо красиву країну. Але порожню, адже українці не матимуть тут роботи. А якщо ми відбудовуватимемо країну своїми компаніями, з використанням вироблених в Україні матеріалів, то ми забезпечимо громадян роботою, а держава отримає податки». Це лише один аспект значущості переробної промисловості, а їх чимало, зокрема й економічна безпека.

Дмитро розповів про інвестиційні можливості для українського та міжнародного бізнеса, про макроекономічні ефекти та про інструменти й механізми для створення переробної промисловості. А завершилася подія запитаннями від учасників та гарячою дискусією.