Зокрема, учасники поспілкувалися з Ольгою Балашовою, мистецтвознавицею та дослідницею сучасного мистецтва, очільницею громадської організації «Музей сучасного мистецтва».

Ольга розповіла учасникам про мистецтво епохи Відродження, познайомила їх з новими поняттями та ідеями, які виникли в той період. Поміж них — так званий світський станковий олійний живопис. До того поширеними були фрески, які малювали на мокрій штукатурці. Аж ось картина «відділилася» від стіни й стала існувати самостійно. «Це той самий живопис, який можна переносити з кімнати в кімнати, який не завжди залишається там, де його створили», — пояснює мистецтвознавиця.

Ще одним важливим винаходом стала гравюра. Вона дала можливість відтворювати образи, репродукувати твори. До того єдиним способом розтиражувати образ було його перемалювати. Відтак художники почали створювати гравюри, і Альбрехт Дюрер став одним із відомих на всю Європу граверів.

В епоху Ренесансу стався справжній злам свідомості: якщо раніше творцем вважався лише Бог, а художник був лише його рукою, то тепер на перший план стала виходити особистість художника. Це проявлялося і в тому, що художники стали малювати самих себе. «З’явився простір для уявляння себе, власної важливості, — розповіла Ольга. — Проте художник — це лише представник свого часу. Тому якщо постає поняття “особистість”, то воно постає не тільки у художника, а з’являється взагалі, як потреба проявити себе, залишити свій слід в історії».

Підтвердженням цієї тези є й те, що Відродження стало часом, коли виникло поняття мецената. Піонерами тут були Медічі, які почали вкладати надлишкові кошти в мистецтво й конкурувати з церквою в якості замовників художніх творів.

Ольга торкнулася і стилю бароко, розповіла про цей феномен і навела влучну метафору японської та китайської кухні: «Японська кухня — це коли ми бачимо рис і рибу, всі елементи стоять окремо. Це — про Ренесанс і античність. Тут усе має свою субординацію і знаходиться на своєму місці. Китайська кухня — це коли м’ясо в кисло-солодкому соусі, і ви навіть не уявляєте, з чого він складається. Бароко — саме таке. Тут усе побудовано на ефектах, все змушує вас відчувати без підключення розуму та аналізу побаченого».

Ось так, у живому й невимушеному форматі, учасники дізналися про мистецтво та його еволюцію чимало нового для себе й тепер із нетерпінням чекатимуть на наступний «гуманітарний день» свого навчання.