Але для початку — що ж таке емерджентність? Це наявність у будь-якої системи певних особливостей, які не властиві її частинам, а суму властивостей системи не можна звести до суми властивостей її складових.

Зокрема, емерджентний ефект демократії може створити взаємодія певних акторів — гілок державної влади, громадянського суспільства, медіа, бізнесу, міжнародних організацій, лідерів думок, громадян тощо, які допомагають одне одному виконувати свої ролі і підсилюють одне одного у своїх сферах.

Зіграймо в «Справедливість»?

У грі беруть участь дві команди. Учасники кожної команди називаються громадянами держави. На початку гри і держава, і її громадяни володіють однаковою кількістю ресурсів — «успіхів». «Успіхи» випадковим чином по-різному розподіляються між громадянами, тому вони належать до різних соціальних груп.

На початку кожного раунду визначається числовий показник, на який має зрости кількість «успіхів» держави. Опісля кожний громадянин або громадянка забирає на свій розсуд певну кількість «успіхів» держави, щоб наприкінці раунду повернути державі теж якусь кількість «успіхів». Між цими двома кроками громадяни можуть спілкуватися, щоб домовитися, яким чином «забезпечити» зростання суспільного блага.

Ця гра має один секрет, який розкривається учасникам наприкінці. Адже щоразу в цій грі виграє одна і та сама держава. Учасники мають здогадатися, який принцип закладено і що є запорукою перемоги.

Чого нас вчить ця гра? Для балансу системи й процвітання суспільства варто тримати у фокусі лише один фактор. Довіра, командна робота, конструктивні конфлікти, стратегія — можуть бути більш ефективними тоді, коли врахований той один фактор, на якому побудована гра.

Інша важлива думка, на яку виходять учасники, — піклування про спільне благо в довгостроковій перспективі, зрештою, може призвести до більшого індивідуального блага. Але і тут важливий баланс: фокус тільки на індивідуальному благові дуже швидко руйнує систему, унеможливлює виживання спільноти. З іншого боку — гонитва лише за спільним благом дуже нагадує комунізм, який також не сприяє виживанню системи.

Так і в демократії зі згаданого вище обговорення. Спільна робота різних акторів заради спільного та індивідуального блага забезпечує свободу кожному і кожній індивідуально, а заразом створює емерджентний ефект демократії.