Як формуються покоління

Зараз складний час, турбот багато і виходить не все, що задумано. Важливо в цьому потоці пам’ятати, що кожне покоління формує саме себе. Не звертайте уваги на інші покоління, які говорять, що вони формують молодь. Ні, вони можуть тільки трохи вплинути на процес. Кожне покоління особливе. У кожного є свої цінності, які відрізняються від попередніх.

Цінності й цілі

В естонській мові є слово, аналога якому немає в російській, його можна перекласти як “ціннісний напрямок”. Тобто напрямок, який відповідає нашим ідеалам і прагненням. Досягати мети на його основі можна, тільки якщо для цього є кошти. Ставити цілі нескладно. А от кошти знайти куди проблематичніше. Часто трапляється так, що цілі непогані, а коштів немає – і все.

Цілеспрямований процес – єдність мети і засобів. Якщо керівники не розуміють один одного, замість дій прикидаються, що у них постійно мало часу, то виходить, як казав Черномирдін, “як завжди”.

Багато хто не досягає нічого, тому що нічого не хоче. Встав, одягнувся, випив кави – і бігає цілий день. Чого досяг? Нічого. Чого хотів? Нічого. Час – дуже цінний єдиний незворотній ресурс. Кожна хвилина проходить назавжди. Мені 80 років, і я знаю: чим менше часу залишається, тим він дорожчий.

 

Ставити цілі нескладно. А от кошти знайти куди проблематичніше

Ставити цілі нескладно. А от кошти знайти куди проблематичніше

Дві цінності найважливіші: здоров’я і час. Решта на щабель нижче. Хоча є ще честь, справедливість, цілий ряд морально-етичних якостей, а точніше – чеснот. Ці чесноти заслуговують на особливу увагу.

Як зрозуміти себе

Майбутнє за студентами. Нерідко нове покоління – найбільш талановита частина населення. Як побачити і зрозуміти самого себе, як усвідомити власне “я” ще молодим? Потрібно знайти багато кутів зору.

Особистість – складна і нескінченна, це найскладніше, що є у світі. Важливо розглядати себе як особистість, як суб’єкт, активне начало. Ще є Я як член суспільства, представник культури. Зауважте, не кожен може розглядати себе як представника суспільства. Для представника суспільства потрібні повноваження – це прем’єр-міністр, президент, наприклад. А представляє нашу культуру кожен з нас.

Як стати освіченим

Освіченість – фактор прогресу. Як же стати освіченим? Пам’ятаю, на обкладинці журналу “Студентський меридіан” була така картинка. Одна людина запитує в іншої: “Як стати освіченою?” – “Закінчити три університети”. – “Дуже добре, я вже закінчую другий, скоро стану освіченим”. – “Ні, перший повинен закінчити твій дід, другий – батько, третій – ти сам”.

Освіченість – функція культури. Важливим фактором освіченості є духовність. Без духовності не можна стати освіченим. Багато хто в це не вірить, я можу їм тільки поспівчувати.

Освіченість – це і засіб для досягнення цілей. Не можна отримати, продати, обміняти, дати, взяти освіченість. Це досить складний процес, який потребує часу. Тут важливо пам’ятати, що якщо намагаєшся бути скрізь і встигнути все на світі, в результаті опинишся ніде. За часів інтернету це особливо актуально. Крім того, хлопчики часто залишаються без освіченості через те, що навколо дуже багато красивих дівчат. Потрібна сила волі, щоб відмовитися від спокус. Якщо немає сили волі – не стати освіченим.

 

Навчання дає нові знання, розумнішаємо ми тільки через мислення

Навчання дає нові знання, розумнішаємо ми тільки через мислення

Що ще потрібно – оточення, люди, які розуміють, хто освічений, а хто прикидається. Професура, яка системно і цілісно зуміла освоїти предмет і вкласти знання в контексти. Професура буває різна. У Тартуському університеті у нас був професор, який говорив: “Бог знає на п’ять, я – на чотири, студент – на три”. Ректору довелося просити міністра освіти вважати трійку від цього професора п’ятіркою. 

Про освіту

Університети – найвищий рівень освітніх установ. Однак важливі деталі психіки людини формуються раніше, ще під час “утробної освіти”. У першу чергу мова йде про емоційні речі. Пізніше – етап “гніздової освіти”. Потім, до кінця третього року життя, формуються нові поняття: я, ми, вони, що красиво, що треба, що не можна. Це базис для свободи. Людина чітко розуміє, що треба робити, що – ні. Якщо цих понять немає, людина опиняється в положенні в’язня, до неї весь час чіпляються батьки, суспільство.

Освіту з четвертого по сьомий рік життя в Естонії називають “підставною”. Це підставка, основа всього подальшого: літери, цифри, багато іншого. Далі – початкова, основна, середня, вища освіта. Весь час треба вчитися, але через навчання ніхто розумнішим не стає. Навчання дає нові знання, розумнішаємо ми тільки через мислення.

В Естонії 85% предметів направлено на спеціальність. А потім людей не беруть на роботу. Щоб впоратися, необхідна і підготовка за фахом, і за посадою. На роботу беруть на посаду, і звільняють з неї. Посадова підготовка, на жаль, не передбачена освітою. Після бакалавра – магістр, потім доктор. І це все підготовка, щоб в результаті стати лаборантом на кафедрі. Це прикро, і це потрібно міняти.

Що таке система знань

1. Обсяг знань – чим більше, тим краще. У чому саме розвиватися, кожен думає сам. Примітно, що оцінки в освітніх установах ставлять саме за це, за кількість знань.

2. Упорядкованість знання – «соти». Важливо створити структури, куди закладати знання, щоб у потрібний момент без проблем їх знайти.

 

Про все треба знати щось, про дещо треба знати майже все

Про все треба знати щось, про дещо треба знати майже все

3. Фундаментальність – закони і закономірності їх прояву.

4. Прикладний ефект – де застосувати, що робити зі знаннями.

5. Стійкість знань – досягається повтореннями, підтверджується контекстами.

6. Доповнення – весь час треба поповнювати знання. Додавши, треба засвоїти і впорядкувати.

7. Впевненість знання – через впевненість досягаються і сумніви в інших знаннях.

8. Сумніви – через подолання сумнівів досягається впевненість.

9. Системність – частини, підсистеми, елементи знань. Клітка – елемент живого організму, а особистість – елемент культури.

10. Комплексність – дивитися на систему знань з різних сторін – економічний і соціальний аспект, правовий і політичний, технологічний і екологічний тощо.

Про все треба знати щось, про дещо треба знати майже все. У певній області потрібно постійно поглиблювати знання, щоб стати експертом, якому можна довіряти в цьому питанні. Однак будь-який експерт повинен знати, чого саме він не знає, і про це не говорити. Інакше він не заслужить довіри інших.

Джерело: liga.net