У чому, на вашу думку, полягає особливість нинішньої кризи?

Є.П.: Дехто вважає, що це нова Велика депресія, але я не згоден. Від кризи 2008 року її відрізняє біологічний фактор. Але він же, ймовірно, і дозволить її подолати – наприклад, шляхом створення вакцини.

У багатьох країнах епідемія вже йде на спад, і в головах людей криза перетворюється на контрольоване явище. Тому я думаю, що поступово все стане на свої місця. Індекси на фондових ринках вже відіграють свої позиції. Найсильніше постраждали індустріальні, а тим більше нафтовидобувні компанії. Але навіть падіння цін на нафту було лише частково спровоковано пандемією.

Що зміниться у веденні бізнесу найближчим часом?

Є.П.: Зараз більшість компаній хоче пережити пандемію і повернутися у звичний режим роботи. Проте, скоріше за все, дещо все-таки зміниться. Наприклад, багато хто відчув смак віддаленої роботи і збереже її й надалі.

Також останні місяці стимулювали управлінців до аналізу усіх бізнес-процесів, ланцюжків розповсюдження інформації. Виявилося, що деякі процеси можна автоматизувати, а деякі люди – зайві. Скажімо, один власник сказав мені відверто: я побачив, що без 30% працівників ми можемо обійтися. Криза показала, що користі від них не так багато.

Чимало ритейлерів пішли у доставку, хоча й не мали таких планів до кризи. Одній компанії почали телефонувати клієнти й казати: «Ми хочемо доставку з вашої мережі!». Їй довелося реагувати й налагоджувати доставку у невеликих населених пунктах: наймати кур’єрами місцевих жителів на велосипедах, давати оголошення… Зрештою, це стало новим напрямком бізнесу.

Появу яких бізнесів можна прогнозувати зараз?

Є.П.: Перспективні напрями – це, по-перше, віддалене консультування лікарів. Інвестиційні фонди зараз бачать тут великі можливості.

По-друге, це швидке приготування та доставка їжі, автоматизація цих процесів.

Останні місяці стимулювали управлінців до аналізу усіх бізнес-процесів, ланцюжків розповсюдження інформації. Виявилося, що деякі процеси можна автоматизувати, а деякі люди – зайві

Останні місяці стимулювали управлінців до аналізу усіх бізнес-процесів, ланцюжків розповсюдження інформації. Виявилося, що деякі процеси можна автоматизувати, а деякі люди – зайві

Чи ефективною ви вважаєте дистанційну роботу?

Є.П.: Несподівано, але вона виявилась дуже ефективною. Але до неї треба готуватися, перепаковуватися. Наприклад, ми в kmbs проводили чимало зустрічей, багато працювали з викладачами, щоб зняти початковий бар’єр для переходу на онлайн-роботу. Якщо підійти до цього системно, потім компанія отримує дуже багато вигоди.

Як змінюватиметься поведінка споживачів надалі?

Є.П.: Думаю, певні звички – на кшталт миття рук, носіння масок та дистанціювання – залишаться надовго, як у Японії. Ймовірно, люди будуть більш обережно контактувати з незнайомими. Цей вірус ще не досліджений досконально, крім того, віруси можуть мутувати, тому звички, які здатні убезпечити нас, приживуються.

Як вам здається, світ після пандемії буде рухатися у бік глобалізації чи ізоляції та захисту національних інтересів?

Є.П.: Скоріше в бік ізоляції, фокусування на внутрішніх ринках.

Які тренди ви зараз спостерігаєте в Україні та світі?

Є.П.: По-перше, продовжується автоматизація та діджиталізація, незважаючи на те, що це коштує грошей.

По-друге, зараз багато компаній шукають нові шляхи – як утримати цінних людей. І мова йде не про монетарну складову, а про те, як зробити так, щоб працівники відчували себе захищеними, емоційно врівноваженими, розуміли, що компанія про них турбується. Тоді люди є ефективнішими.

Щодо глобальних тенденцій – оскільки ізоляція країн зберігатиметься, а ланцюжки постачання скорочуватимуться, то Україна може стати для Європи замінником Китаю. Тим більше, що напруга між Китаєм і Сполученими Штатами та Китаєм і Європою зростатиме.

Ще одна можливість для України випливає з невтішних прогнозів щодо зростання температури на всій земній кулі. Сильна спека в Європі, низькі врожаї у США, ймовірно, призведуть до зростання попиту на продуктову сировину. І ми матимемо шанс на збільшення валютних надходжень від експорту агропродукції.

Оскільки ізоляція країн зберігатиметься, а ланцюжки постачання скорочуватимуться, то Україна може стати для Європи замінником Китаю

Оскільки ізоляція країн зберігатиметься, а ланцюжки постачання скорочуватимуться, то Україна може стати для Європи замінником Китаю

Яким буде найголовніший наслідок пандемії для бізнес-середовища України?

Є.П.: Ця пандемія «розчистить дорогу» тим компаніям, які мали міцніший «жирок» і більш продумані стратегії. Бізнес-середовище трохи почиститься.

Зрештою, відповідальність бізнесу – і в тому, щоб бути готовим до кризи. Звичайно, ніхто не очікував на пандемію, але ж, у будь-якому випадку, компанії потрібно мати певний запас міцності, щоб пережити декілька місяців, а не кричати: «рятуйте!». Якщо цього нема – можливо, ти управляв своїм бізнесом погано?

Євгене, ви багато працюєте з аналітикою. Чи зміниться її роль у нових умовах?

Є.П.: Її роль точно зросте. Коли маржинальність падає, кожен бізнес шукає відповіді: як мені протриматися? Що я роблю не так? Де я неефективно використовую певний ресурс? Інтуїція може у чомусь допомагати управлінцю, але приймати рішення потрібно тільки за допомогою аналітичних моделей.

Які знання та навички найбільш актуальні для управлінців і компаній у нових умовах?

Є.П.: Зараз є ключовими три речі: вміння генерувати ідеї, критично мислити і бачити цілісну картинку.

А для бізнесу найголовніше – це гнучкість управління. Компанії мають вміти швидко перебудовуватися, не застигати у старому стані, зі старими технологіями, а дивитися, що відбувається у світі, які виникають нові продукти, нові канали продажу, входити в альянси тощо.

Яким медіа ви довіряєте?

Є.П.: Я найчастіше використовую два джерела: Bloomberg і Yahoo! Finance. Інколи читаю цікаві статті у Harvard Business Review, переглядаю звіти BCG та аналітичних груп, інвестиційних фондів. До решти медіа я налаштований скептично.

Будь-яку інформацію я сприймаю критично, намагаюся побудувати в себе в голові модель і дивлюся – чи складається? Бо інколи навіть відомі професори західних університетів живуть у власному світі. Їхня радикальна думка приваблює медіаекспертів, але чи є вона адекватною – ніхто не знає. Мій досвід каже: до будь-яких джерел потрібно ставитися з обережністю.