Сучасний період економічного розвитку людства (принаймні в передових країнах) називають постіндустріальною економікою, або шостим технологічним укладом, або інноваційною економікою, або економікою знань – хто як. Але як би не назвали, знання в сучасному світі мають вирішальне значення. Вони забезпечують не тільки сталий розвиток (в сенсі покращення з одночасним ускладненням), не тільки конкурентну перевагу, але й уможливлюють саме існування організацій, деяких верств суспільства, професій тощо. Як ніколи актуальне гасло часів розвиненого соціалізму – знання це сила!

При цьому знання накопичуються дуже швидко. Є погляд, що загальні знання людства подвоюються кожні п’ять років, а отже зростає кількість інформації, що їх складає. Відтак, стає зрозумілим, що знань, набутих у вищий школі, принципово не може бути достатньо протягом періоду продуктивної діяльності людини, який теж суттєво подовжився. Керолівське «Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці. А щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше!» – саме про це.

Отже, постійне навчання є необхідною умовою та запорукою збереження адекватності світогляду чи способу мислення, контексту, що дуже швидко змінюється. Така відповідність забезпечує можливість відповідним чином (у найкращій спосіб) реагувати на дуже складні виклики сьогодення; приймати найкращі рішення в умовах зростаючої складності та невизначеності. Для розуміння цієї тези треба трошки торкнутися сутності сучасного навчання.

 

Основним завданням навчання в сучасних умовах є розвиток спроможностей

Основним завданням навчання в сучасних умовах є розвиток спроможностей

На відміну від попереднього класичного, так би мовити, навчання, сучасне – не є засвоюванням та накопиченням інформації. Її стало дуже багато, настільки, що немає жодного сенсу в запам’ятовуванні. По-перше, це неможливо, а, по-друге, це абсолютно недоцільно. Дуже багато чого швидко застаріває і втрачає актуальність.

Відтак основним завданням навчання в сучасних умовах, як на мене, є розвиток спроможностей. Чим спроможності відрізняються від навичок чи компетенцій? Навички – це знання та досвід їх застосування. Але оскільки світ (контекст) змінюється дуже швидко і стає все складнішим та більш невизначеним, минулий досвід (а досвід це завжди про те, що колись відбулося) не завжди може стати у нагоді.

На відміну від спроможності, яка є когнітивним феноменом найвищого порядку та дозволяє діяти в умовах будь-якого рівня невизначеності. Яким чином це відбувається? За рахунок застосування концептів (ментальних моделей) більшого рівня абстрактності, що дозволяє охопити та врахувати вплив більшої кількості суттєвих складових контексту, а відтак побачити більше альтернатив та, відповідно, збільшує ймовірність вибору найкращої. Я б сказав, що навчання – це процес переміщення від неусвідомлюваного незнання (проявом чого є сумнозвісний феномен Данінга-Крюгера) до усвідомлюваного знання. З відповідним розумінням існуючих обмежень.

Навчання має на меті покращити якість мислення, а відтак сприяти покращенню якості рішень, що приймаються, а відтак підвищенню продуктивності праці. Це стосується, на мою думку, абсолютно всіх людей, незалежно від віку, фаху, посади чи професії. Це справедливо і для управлінців, і для фахівців будь-якого рівня, за умови наявності бажання бути успішним в своїй справі, мати відповідну винагороду (задоволення, втіху та матеріальну компенсацію) за свою працю.

 

Розвиток в АПК у світі й в Україні зокрема відбувається не менш динамічно, ніж в IT

Розвиток в АПК у світі й в Україні зокрема відбувається не менш динамічно, ніж в IT

Але чи можливо це – навчатися протягом життя? Чи студентське буття тільки для молоді? Сучасні науки про мозок (neuroscience) беззаперечно доводять, що навчатися можливо в будь-якому віці, себто все життя. Нервові клітини відновлюються. Навіть більше того: в процесі навчання між нейронами збільшується кількість синапсів (з’єднань), структура мозку розвивається на клітино-біологічному рівні.

До того ж за останні десятиріччя з розвитком інформаційних технологій  значно змінився сам процес набуття знань. Вони стали набагато доступнішими, майже абсолютно доступними. Провідні університети світу викладають в мережу, у відкритий доступ, свої курси. Потужні загальнодоступні платформи – Coursera та Prometeus – пропонують якісні й переважно безкоштовні онлайн-курси для всіх бажаючих.

Чи існує галузева специфіка навчання в АПК? На мою думку, принциповим є те, що розвиток в АПК у світі й в Україні зокрема відбувається не менш динамічно, ніж в IT. А отже, потреби в інноваційності, креативності та спроможності сучасного мислення тут жорсткіші, аніж будь-де. Дуже багато проривних досягнень відбувається на межі зіткнення різних галузей знань, тих самих IT та агрономії, мікробіології та хімії, фізики та маркетингу.

Взагалі, я б радив сприймати АПК в більш широкому сенсі – як певну частину ланцюга забезпечення людства їжею. Це допомагає розуміти як обмеження, так і перспективи розвитку, а також напрямки цього розвитку. Але то вже інша тема…

Джерело: agravery.com