Звичайно, споживачам не має бути цікавим усе, що відбувається всередині компанії. Але якщо там стається щось, що викликає інтерес людей, приховати це зараз – майже неможливо.

Така радикальна прозорість стала реальністю завдяки глобальній взаємопов‘язаності світу, комунікаціям, які є усюди й які дозволяють людям з різних куточків планети бачити, що відбувається будь-де. Наслідок – внутрішня культура бізнесу стає частиною його бренду. Якщо у цій культурі є певні токсичні елементи – вони неодмінно стануть видимими. Питання лише в тому – наскільки швидко.

Ще один наслідок тренду тотальної прозорості – те, що «відплатити» нечесним людям чи організаціям стає легше. Зараз доволі просто поділитись своєю історією, знайти співчуваючих чи однодумців – і разом з ними ініціювати певні дії. В результаті сьогодні ми спостерігаємо цілий рух за викриття токсичних культур чи недобросовісних особистостей.

 

Внутрішня культура бізнесу стає частиною бренду. Якщо у цій культурі є певні токсичні елементи – вони неодмінно стануть видимими

Внутрішня культура бізнесу стає частиною бренду. Якщо у цій культурі є певні токсичні елементи – вони неодмінно стануть видимими

Які приклади зараз є найбільш відомими? Перш за все, це компанія Uber. У 2017 році культура сексизму та буллінгу, що існувала всередині цієї організації, стала відома широкому загалу. Пост з блогу співробітниці Uber С’юзан Фаулер став вірусним, що запустило певний процес, результатом якого стало звільнення генерального директора компанії Тревіса Каланіка.

Схоже, що високотехнологічні бізнеси найбільше відчують (чи вже відчувають) на собі вплив цього тренду. Можливо, тому що вони і раніше були у центрі уваги спільноти. У 2017-му Google довелось звільнити свого працівника Джеймса Деймора, який створив сексистський «маніфест» та розіслав його своїм колегам. У цьому документі він розповів, що жінки є менш успішними у сфері IT, та пояснив це біологічними причинами. Після цього декілька співробітниць Google подали на роботодавця позов за гендерну дискримінацію.

Дуже потужний приклад цього тренду – це безліч постів під хештегом #metoo у соцмережах. Цей рух почався після поширення новин про домагання до декількох актрис з боку продюсера Гарві Вайнштейна. Жінки з різних країн стали ділитись своїми історіями, додаючи до них хештег #metoo. Це стало початком глобальної дискусії (яка не завжди проходить мирно) щодо патріархату, гендеру та нової культури прозорості.

У добу «скляних скриньок» приховати лицемірство буде все важче. У жовтні 2017 року компанія State Street Corporation, що надає фінансові послуги, погодилась виплатити $5 млн. жінкам-працівницям, які звинуватили роботодавця у тому, що їм не доплачують. Цікаво те, що ця організація була відома встановленням статуї безстрашної дівчинки на Волл-стріт (навпроти відомої статуї бика) – символу розширення прав та можливостей жінок.

 

У добу «скляних скриньок» приховати лицемірство буде все важче

У добу «скляних скриньок» приховати лицемірство буде все важче

Зрозуміло, що не все так однозначно у цьому тренді. Адже подеколи звинувачення на адресу вашої компанії можуть бути неправдивими, а реакція спільноти – непередбачуваною. Але можна бути впевненими у тому, що краще підготуватись до того впливу, який матиме ця тенденція на ваш бізнес.

Спробуйте поміркувати: що саме може бути «не так» у вашій компанії? Звідки ви про це знаєте? Чи існує в організації культура, у якій працівники можуть відкрито розповісти про те, що відбувається, і знати, що їх почують, що до їхньої історії поставляться з повагою й вчинять відповідні дії?

Варто також мати план на випадок, якщо щось дійсно піде не так, якщо ви матимете проблеми з клієнтами чи працівниками. У світі «скляних скриньок» правильні швидкі дії можуть врятувати бізнес.

За матеріалами Trendwatching.com

Ілюстрація: Trendwatching.com