Автор: Андрій Гоч, R&D-менеджер kmbs
Спільні зусилля
Підприємницька екосистема Швеції працює з концептом «потрійної спіралі» (Triple Helix Model). Ця модель – про взаємовигідну співпрацю і якісну координацію дій усіх ключових гравців, про екосистемний підхід, який тільки набирає обертів в Україні, але вже став звичним для європейського бізнесу.
Великі компанії разом з провідними університетами та державою перетворюють світовий і місцевий ринки на поле для гри. Що важливо: ці три гравці грають в одній команді і служать одній меті. Кожна з трьох ланок – бізнес, освіта та держава – підсилює одна одну.
Більше того, сьогодні набирає обертів нова система взаємодії під назвою Quadruple Helix Model. У ній додається ще один гравець – громадянське суспільство і ЗМІ. Ідея в тому, щоб взаємодія між гравцями не просто породжувала інновації, а й приносила користь суспільству і враховувала його потреби. А у 2018 році екосистема розпочала діалог про приєднання п’ятого гравця – організацій, що відповідають за захист та підтримку навколишнього середовища.
Якщо концепція Quadruple Helix все ще впроваджується, то Triple Helix вже успішно діє в багатьох європейських країнах. І Швеція пропонує велику кількість прикладів такої взаємодії.
Найбільш яскравою ілюстрацією вдалого діалогу між державою, бізнесом та науковою спільнотою став інноваційний парк Чиста, який ще називають «другою Кремнієвою Долиною». Чиста, другий за розміром у світі ІКТ-кластер (кластер у сфері інформаційно-комунікаційних технологій), є результатом спільної роботи трьох головних гравців. Рада директорів включає в себе керівників провідних компаній (IBM, Ericsson), представників наукових кіл (президента Королівського технологічного інституту, Стокгольмського інституту) та державних діячів (в тому числі мера Стокгольма, Анну Коніг).
Завдяки взаємодії в межах моделі Triple Helix держава виділяє значні кошти на саме ті наукові дослідження, яких зараз потребує економіка. Отже, в одній точці сходяться знання і вміння науковців та потреби держави. Скажімо, однин з найстаріших скандинавських університетів KTІ (Королівський технологічний інститут) запустив програму Viable Cities. Її мета – розробка сталих урбаністичних рішень з використанням останніх розробок науковців.
Кожна з трьох ланок – бізнес, освіта та держава – підсилює одна одну
Кожна з трьох ланок – бізнес, освіта та держава – підсилює одна одну
Взаємодія бізнесу й науки суттєво пришвидшує створення інноваційних продуктів. Завдяки цьому виникають чисельні бізнес-інкубатори та акселератори, що дають можливість молодим підприємцям налаштувати інноваційні бізнес-моделі, розвинути і профінансувати свій бізнес. Університети стають «хабами» для розвитку технологій і, завдяки ґрунтовним дослідженням, – постачальниками нових технологій та продуктів для бізнесу.
Наприклад, у самому серці Уппсали, маленького шведського міста, яке генерує величезну кількість інновацій у сфері біотехнологій, знаходиться SLU – Університет сільського господарства. Під час модуля учасники зустрілися з Хенріком Лангреном, який відповідає за використання наукових досліджень університету в бізнесових цілях. Він розповів, як наукові дослідження адаптуються до потреб ринку і стають зрозумілими і цікавими для звичайних людей. Завдяки цьому наука починає працювати на бізнес, а де бізнес – там гроші, тому відкриваються нові лабораторії, з’являються можливості для нових проривів. Ві результаті два гравці підсилюють один одного і виграють.
Взаємодія держави і бізнесу дає змогу отримувати значні результати. З одного боку, держава захищає інтереси бізнесу на локальному та міжнародному рівнях, регулюючи правила гри, з іншого – бізнес вносить інноваційну складову в рішення, які приймає держава. Так створюються численні компанії з переробки сміття або очищення повітря, або ж великі інфраструктурні бізнеси, що забезпечують комфорт жителів того чи іншого міста. Наприклад, Business Sweden – державна організація, що за підтримки уряду допомагає шведським компаніям зайти на глобальні ринки і зберегти динаміку бізнес-процесів, масштабуючись.
Учасники Presidents’ MBA kmbs під час навчального модуля у Швеції
Підприємницька культура
При спілкуванні зі шведськими бізнесменами, науковцями та урядовцями чітко прослідковується певна підприємницька культура. Майже всі спікери модуля зазначали, що діють, виходячи з глобальних цілей ООН (Roadmap 2050), цілей Швеції та міста Стокгольм.
Invest Stockholm – компанія, що є офіційним агентом Стокгольма з приваблення інвестицій, – працює над тим, щоб зробити місто магнітом для закордонного капіталу, показуючи весь потенціал шведської економіки. Sweden FoodTech – приватна компанія, що бере на себе обов’язок розвивати продовольчу екосистему країни, прагне вивести Швецію на лідерські позиції у сфері FoodTech-інновацій. Приватні підприємства і стартапи прагнуть зробити свій внесок у розвиток міста і країни. Звичайно, формування такої підприємницької культури і патріотизму неможливе без глибокої впевненості й довіри до держави. Для створення довіри шведський уряд використовує діалог як інструмент встановлення довготривалих відносин.
Держава часто реалізує свою політику через гравців бізнес-середовища країни, кооперується з підприємцями для досягнення таких цілей, як сталий розвиток, безвідходне виробництво та інші. Наприклад, урядова національна стратегія, спрямована на розвиток деревообробної індустрії, передбачає створення економічно ефективних та інноваційних методів деревообробки, збільшення знань про ліс як будівельний матеріал та залучення більшої кількості міст до використання деревини у будівництві. Реалізує цю стратегію Wood City Sweden – приватна компанія, що займається будівництвом з використанням деревини. Завдяки такій співпраці у жителів Стокгольму є можливість насолоджуватись цілим районом з дерев’яних будиночків Hammarby (Хамарбі).
Держава захищає інтереси бізнесу на локальному та міжнародному рівнях, регулюючи правила гри, а бізнес вносить інноваційну складову в рішення, які приймає держава
Держава захищає інтереси бізнесу на локальному та міжнародному рівнях, регулюючи правила гри, а бізнес вносить інноваційну складову в рішення, які приймає держава
Урбаністична країна
Швеція є однією з найбільш розвинутих країн у сфері розумних урбаністичних рішень. Причинами успіху Стокгольму часто називають комплексне і цілісне планування міста, тісні зв’язки між публічним сектором та Cleantech-компаніями (які зменшують негативний вплив на навколишнє середовище), що допомагає формувати спільні цілі. Прикладом може бути офіційна мета Стокгольма – зробити регіон вільним від діоксиду вуглецю до 2040 року. Тут динамічно розвивається ринок альтернативних видів палива та відновлюваних джерел енергії. Стокгольм – це місце, де одночасно зростає ВВП і зменшуються викиди в атмосферу.
Прикладом може бути стокгольмський Королівський порт – перший у світі порт, електросистема якого повністю працює за принципом «smart grid». Тобто використовує велику кількість сталих джерел енергії (вітряків, енергію сонця, води), які є децентралізованими, – замість традиційного використання декількох потужних (і шкідливих для навколишнього середовища) електростанцій.
Стокгольм оточений 219 природними заповідниками, у ньому знаходиться близько 1000 зелених насаджень, що відповідає 30% площі міста. Заснований у 1995 році, Королівський національний міський парк є першим у світі захищеним законом національним міським парком. Окрім купання і риболовлі в центрі міста, водойми Стокгольму можуть також похвалитися багатьма видами риб, включаючи форель і лосось. Стокгольм демонструє: проривний розвиток необов’язково повинен дорівнювати знищенню планети, кожне технологічне рішення може існувати в гармонії з навколишнім середовищем.
Загалом, Стокгольм представляє собою сталу підприємницьку екосистему, яка постійно зростає та модернізується. Вся взаємодія тут відбувається на засадах діалогу та моделі Triple Helix, що дозволяє спільно працювати над глобальними цілями та підсилювати один одного.