Відео з події можна подивитись тут.

Удача + праця + фундамент

Упродовж десятиліть і представники академічного світу, і управлінці-практики намагаються знайти «комбінацію інгредієнтів», яка дозволила б здійснити стрімкий зліт, а далі впевнено утримувати набрану висоту. На думку Володимира Савчука, на успіх в бізнесі впливають два чинники — це удача і важка праця (hard work). За його словами, «удача» — це фінансовий фактор, а якщо ви вже її зловили – потрібна важка праця. А це означає: ви не просто сумлінно працюєте – ви працюєте з любов’ю, бо вам подобається ця справа.

Якщо запустити цей перший «виток», потім удача буде циркулювати. Бувають й інші варіанти. Ви наполегливо працюєте, а потім ловите удачу. І після цього потрібно продовжувати працювати.

Але що має підсилити дію цих двох чинників? Володимир Савчук вважає, що тільки hard work чи удача не можуть створити успіху, благ, грошей та іншого. Тому з’являється купа різних пропозицій у вигляді книжок, які можна назвати «інноваційними інструментами в бізнесі». Дуже часто ці праці створюють прецедент для вдосконалення. Але при цьому потрібен і певний фундамент управління бізнесом.

У такому фундаменті є три великі складові: стратегічне управління, практична економіка і управління ризиками. Все розпочинається зі стратегії. Зрештою, ціль будь-якого бізнесу — заробляти гроші. А оскільки ми живемо у неймовірно складний час, фінансовий менеджмент та управління ризиками набувають особливої значущості.

«Піднесене та земне» управлінського процесу

В’ячеслав Клімов звернув увагу на те, що підприємці, з якими він працює у ролі ментора (допомагає розвивати бізнес), страждають на одну й ту ж саму «хворобу» — акцентування уваги на стратегічних аспектах справи і недооцінку значення фінансів.

 

Зараз у світі немає проблем ані з хорошими ідеями, ані з інноваціями. Але є проблеми з тим, як із них отримати прибуток

Зараз у світі немає проблем ані з хорошими ідеями, ані з інноваціями. Але є проблеми з тим, як із них отримати прибуток

Він сказав, що, спілкуючись з українськими підприємцями — молодими і немолодими, початківцями і більш досвідченими, можна часто почути слова «стратегія», «бізнес-модель», «інновація», але дуже рідко вони вживають слова «фінанси», «ефективність», «фінансова ефективність». Це люди, які володіють фантастичними підприємницькими навичками, амбіціями. Їм вистачило удачі й вони демонструють більше, ніж достатньо, важкої праці. Але всі вони стикаються з однією проблемою – немає грошей (або їх не вистачає).

Після глибшої діагностики виявляється, що підприємці часто не знають — звідки в них беруться гроші. І це насправді  дуже дивне відкриття. Бо люди, які створили вже немаленькі бізнеси, які колись «вхопили» ідею, змогли з маленького гаража «виростити» завод, котрий виробляє якісну продукцію, — фундаментально не знають, чому в них немає грошей, не вміють рахувати гроші, не знають — звідки в них береться прибуток.

На думку В’ячеслава Клімова, це не є унікальною проблемою України. Зараз у світі немає проблем ані з хорошими ідеями, ані з інноваціями. Але є проблеми з тим, як із них отримати прибуток.

Одна з причин, чому зі стартапів часто не виходить успішних бізнесів,  полягає в тому, що вони абсолютно не розуміються на фінансах. Вони багато думають про інновації, бізнес-моделі або споживачів. Але фінанси — це складно, це математика. Тому їх відкладають «на потім», а через рік або через декілька  місяців виявляється: люди, які «сидять» на блискучій бізнес-ідеї, що її вони сами й придумали, навіть не мають, чим заправити машину, щоб доїхати до офісу цього блискучого стартапу. Залишається або продавати бізнес, або з гордістю говорити, що було залучено черговий «раунд інвестицій», що практично є одним й тим самим.

«Нова пошта» мала лише один «раунд фінансування», – розповів В’ячеслав Клімов. – Це були $7 тис., які ми позичили в мами мого партнера. І з цієї суми (а це була навіть не інвестиція, а передплата за наші послуги) ми змогли побудувати компанію, в якій працює 22 тис. працівників і яка має мільярдні обороти». Він пояснює це тим, що в компанії думали про фінанси — окрім бізнес-ідеї, маркетингу, клієнтів тощо. І продовжують думати про них й зараз.

Алла Савченко поділилася аналогічними спостереженнями. Компанія BDO проводить аудит в деяких найбільших підприємствах України, й інколи висновок буває таким: «ми не можемо гарантувати, що ви продовжите працювати навіть у найближчі роки». Для власника це завжди як холодний душ. Він не може зрозуміти —  чому так, хоча фінансові показники жахливі.

 

Щоб вижити у кризу, потрібно вміти визначати рівень прийнятного ризику та рахувати гроші краще, ніж конкуренти

Щоб вижити у кризу, потрібно вміти визначати рівень прийнятного ризику та рахувати гроші краще, ніж конкуренти

Насправді власники часом і не дивляться звіти. Більшість не закінчували бізнес-шкіл, не мають навіть базових економічних знань. Звичайно, потрібно починати і завершувати стратегією, – впевнена Алла Савченко, – але без знань стратегію буде неможливо реалізувати.

Знання і криза

На що слід звернути увагу підприємцям, щоб пережити кризу з найменшими втратами для себе? Володимир Савчук радить розглядати різні варіанти сценаріїв. Ставлячи собі запитання «а що, як?..» під час планування будь-чого, компанія може вчасно розпізнати «підводні камені» та зробити відповідні дії.

Алла Савченко порекомендувала навіть у найгірші часи не випускати з поля зору питання розвитку. Багато підприємств під час кризи скорочують витрати, перш за все – на маркетинг та інші напрями, які впливають на прибуток опосередковано. Але ж головна мета бізнесу — це нарощувати дохід. Якщо все скорочувати, то можна дійти до межі, коли це стане неможливим.

Тому потрібно мати окремих людей, котрі відповідають за видатки й за доходи. Наприклад, це може бути стратегічний директор (або директор з розвитку), який відповідає за зростання – і хтось, чиє завдання полягає в економії коштів. Тоді між ними виникатиме «тертя», з якого виростатимуть перспективи для бізнесу.

А на думку В’ячеслава Клімова, щоб вижити у кризу, потрібно вміти визначати рівень прийнятного ризику (межу ризику) та рахувати гроші краще, ніж конкуренти. І в кризу 2004-го, і 2008-го він спостерігав цікаву річ: грошей завжди виявляється менше, ніж ти розраховуєш. Це тому, що коли все спокійно – ти або погано рахуєш, або виявляєш надмірний оптимізм.

«У такі часи, як зараз, я би менше ризикував (або, може, й взагалі не ризикував)», – сказав В‘ячеслав Клімов. Навіть коли з’являється багато нових можливостей, їх завжди потрібно співвідносити з тією межею ризику, яку ви для себе визначили.

І ще одна його порада: якщо на порядок якісніше перераховувати зранку і ввечері — скільки у вас насправді грошей, – то ви пройдете через будь-яку кризу. Бо ваші конкуренти навряд чи будуть рахувати настільки ретельно, тому грошей в них буде менше, ніж їм здається, і менше, ніж у вас. Таким чином, в часи кризи важливість фінансового обліку і фінансового менеджменту зростає геометрично.

Управлінські діалоги – такою була тема бізнес-майданчика, який вперше відбувся в рамках Книжкового Арсеналу. Управлінські діалоги – це більше, ніж розмова про книги. Це про вміння управлінця мислити, в дискусіях народжувати ідеї та створювати бізнес-композиції, що змінюють світ.

Куратором програми бізнес-майданчику виступала kmbs​.

Більше про подію, фото та відео можна знайти тут.