Прем’єра фільму відбулася 22 серпня на сайті «Нового Времени» та 24 каналі. Передувала цьому величезна робота. Зокрема, журналістка фільму Наталка Кружиліна розповідає, що їй довелося зробити понад сто телефонних дзвінків, умовляючи людей поділитися тим, що вони пережили. «Але один за одним люди відмовлялися, — каже вона. — Хтось боявся за своє життя та життя рідних, які лишилися або в Маріуполі, або виїхали до Росії. Хтось не бачив у цьому сенсу. Хтось не хотів виносити своє горе на люди… Тому усі герої нашого фільму — нереально круті».

Наталка ретельно готувалася до інтерв’ю й думала про те, як не травмувати людей знову, розпитуючи їх про перенесене. «Однак усі мої занепокоєння були марними — люди самі хотіли розповісти про пекло, яке їм влаштували російські військові. Хоча Ксенії вартувало чималих зусиль, щоб наважитися розповісти на камеру про смерть сина. А Юлі, яка народжувала під авіабомбами, складно було підбирати слова, щоби описати свій стан. Надя за словами ховала страх збожеволіти. І саме тому їхня розповідь має велику цінність. І саме тому про це має знати весь світ...», — вважає Наталка.

Паралельно із прем’єрою в Україні відбуваються й закордонні покази фільму, що стартували у День Незалежності. «Маріуполь. Невтрачена надія» покажуть майже у 40 містах світу, зокрема, у Балтіморі, Брно, Гаврі, Гамільтоні, Герцлії, Лінці, Окленді, Самуї, Савоні, Утрехті, Варні, Пекіні, Токіо, Женеві, Таллінні тощо. Це стало можливим завдяки підтримці Міністерства закордонних справ України.

Володимир Бородянський написав на своїй Facebook-сторінці: «Ця акція — про емпатію. Нам здається важливим, щоб люди у містах “таких же як” Маріуполь відчули, що таке війна, прожили емоції та знайшли у собі солідарність. Те, через що пройшли герої наших стрічок, має побачити кожен представник міжнародних організацій, які свого часу були створені саме для того, аби нічого подібного ніколи не відбувалося в сучасному світі. Це страшно визнавати, але “ніколи знову” виявилося просто фразою, за якою не стоять реальні дії. Складається враження, що всі вони втратили свою початкову місію — забезпечувати глобальну безпеку та дотримання усіма країнами міжнародного гуманітарного права. Кожен з наших героїв демонструє настільки неймовірну силу та людяність, яким представники ООН або Червоного Хреста можуть повчитися. Кожен з героїв наших фільмів робив все можливе, що від нього залежало для того, аби забезпечити саму можливість існування “міжнародного гуманітарного права” без жодних регламентів та процедур. І це має побачити міжнародна спільнота».

«Маріуполь. Невтрачена надія» став першим фільмом у циклі з документальних стрічок про війну Росії проти України, якими опікується Об’єднання Українських Продюсерів (ОУП), створене у березні 2022. До ОУП увійшли семеро досвідчених ТБ та кіно- продюсерів. Їх об’єднала мета показувати правду, знімаючи кіно про передумови, хід та наслідки російської агресії проти України.

Зараз ОУП має вже чотири завершені стрічки, й у виробництві перебувають ще дев’ять документальних фільмів та один художній. А книжка зі спогадами Надії Сухорукової з Маріуполя незабаром побачить світ у видавництві «Лабораторія» й буде представлена на найбільшій світовій книжковій виставці у Франкфурті вже восени цього року.

Подивитися фільм вже зараз може кожен охочий на YouTube.