Кластерна логіка вже є звичною для середніх та малих бізнесів Європи, і уряд ЄС стимулює розвиток регіонів, фінансуючи діяльність кластерів (в середньому – на 50%). Крім того, компаніям у кластері значно простіше знаходити партнерів. У тому числі – завдяки спеціальним конференціям, де представлені кластери з різних країн ЄС. Цього року таку подію відвідали й представники України.

Сила нетворкінгу

21- 22 вересня 2017 року в Штутгарті (Німеччина) відбулася 5-та конференція з нетворкінгу та обміну досвідом європейських кластерів. У події взяли участь 250 учасників з 30 країн, які представляли 175 кластерів з різною смарт-спеціалізацією: від аеро-космічної і ІТ до agri-food.

Українська нетворкінгово-навчальна платформа agri-food-кластерів ГС “Українська Продовольча Долина” (Ukrainian Food Valley) теж була представлена на конференції й  взяла участь у нетворкінгових сесіях, обговореннях та практичних воркшопах, присвячених питанням організації та управління кластерами, моделям їхнього фінансування, підвищення кваліфікації кластерних менеджерів.

На думку учасників конференції, головними завданнями кластеру (і, зокрема, кластерного менеджера) є:

– побудова ефективної моделі співпраці за принципом triple helix (потрійної спіралі): бізнес (переважно малі та середні підприємства), наука/освіта та влада;

– ідентифікація та залучення талановитих науковців до співпраці з бізнесом;

– залучення нових членів з усієї екосистеми;

– збільшення кількості успішних проектів;

– виведення кластеру на самоокупність (або прагнення зменшити державне/донорське фінансування з 80-50% до 30-20%);

– збільшення обороту.

Напевно, найцінніший результат конференції, – це можливість познайомитись з потенційними партнерами з європейських кластерів. Відбувається подібний метчмейкінг (matchmaking meeting) так: кожна зустріч триває 20 хвилин. Цього часу зазвичай достатньо, щоб розповісти про свій кластер чи організацію та знайти перспективні точки дотику. І після цього ви прямуєте до наступного столика.

Представники Ukrainian Food Valley мали змогу поспілкуватись і домовитись про пошук можливих тем для співпраці в міжнародних проектах з менеджерами кластерів з різних сфер: agri-food, косметика та напої; інноваційне пакування та обладнання; смарт-технології в будівництві; медицина та здоров’я; відновлювальна енергія тощо.

 

В України дуже високі шанси стати одним з провідних кластерних регіонів Європи. Але для цього потрібно багато вчитися

В України дуже високі шанси стати одним з провідних кластерних регіонів Європи. Але для цього потрібно багато вчитися

Висновки та спостереження

Україна, як асоційований член ЄС, дуже цікавить західноєвропейські кластери, тому що у багатьох проектах та грантах є вимога: залучити міжнародного партнера (не з ЄС). Вони шукають зареєстровані (як юридичні особи) кластери зі сформованим менеджментом та з кластерною відзнакою. Йдеться про відзнаки рівня розвитку кластеру: золоті, срібні та бронзові. Для співпраці з європейськими кластерами достатньо мати й бронзову. Дізнатися про відзнаки детальніше можна тут: https://www.cluster-analysis.org/.

На цьому ж сайті можна побачити кластерну мапу світу. Наразі України ще немає на ній. Усі наші кластери невидимі для світу, бо ще ніхто з них не отримав жодної відзнаки. Причому не тому, що не зміг, а тому що ніхто й не цікавився – що це таке і для чого потрібно.

У нас є шанси змінити цю ситуацію. Скажімо, експерти ESCA (European Secretariat for Cluster Analysis)мають намір незабаром відвідати Україну, щоб провести перевірку львівського та київського IT-кластерів та Ukrainian Food Valley на відповідність європейським вимогам.

Кластерне майбутнє

Великі бізнеси мають більші шанси на фінансування та виходи на експортні ринки. Вони є важливими гравцями ринку та генераторами національного ВВП. Але вони займають 20-30% ринку. Решта 70-80% – це малі та середні підприємства, які самотужки не справляються з тиском економічно-політичних негараздів. Вони зараз ледве тримаються на плаву і багато енергії й коштів витрачають на конкуренцію одне з одним. Чому б не перетворити ці виклики на можливість стати сильнішими, об’єднавшись?

Навіщо постачальникам готових товарів конкурувати у своєму ж регіоні, стискаючи до безглуздя і так невисоку маржу в боротьбі за тендери торгової мережі чи трейдера, якщо можна об’єднатися, знизити накладні витрати, та ще й отримати кращу ціну за велику партію?

Замість того щоб втрачати гроші на логістику, везучи свою сировину за сотні, а то й тисячі кілометрів на переробку, можна об’єднатися в кластер і разом профінансувати (або отримати проектне фінансування) будівництво спільної переробки і всього ланцюга: від розробки-виробництва до маркетингу та продажу.

В України дуже високі шанси стати одним з провідних кластерних регіонів Європи. Але для цього потрібно багато вчитися, відвідувати міжнародні виставки та нетворкінгові конференції, шукати цікаві ідеї колаборації в межах конкретних спеціалізацій. Потрібно ідентифікувати – де в Україні є природні географічно сконцентровані виробництва певних продуктів, розвивати там ланцюги створення цінності та реєструвати кластери.

 

Кластери – це початок переходу світу на нові моделі взаємодії між людьми, компаніями та країнами

Кластери – це початок переходу світу на нові моделі взаємодії між людьми, компаніями та країнами

Саме в цьому напрямку рухається Ukrainian Food Valley: має на меті ідентифікувати в Україні та за її межами усіх учасників мережі створення цінності в agrifood-сфері та об’єднати їх в екосистему сталого агропродовольства. А також – збільшувати майстерність управлінців екосистеми завдяки співпраці з провідними університетами, науково-дослідницькими центрами та бізнес-школами України й світу.

У тій самій екосистемній логіці kmbs запускає першу в Україні та Східній Європі спеціалізовану програму Agri Food МВА, учасники якої навчатимуться в Україні та двох провідних університетах світу:  Вагенінгені (Нідерланди) та Університеті Альберти, (Канада).

Час закритих систем та непрозорих бізнесів проходить, світ диджиталізується, дуже важко тримати в секреті розробників та постачальників навіть унікальних продуктів. Тому модель посередництва, коли один знайшов щось хороше далеко і перепродав іншому, вже не працюватиме.

Потрібно шукати нові бізнес-моделі, де все максимально прозоро і на виду, але й одночасно настільки нелінійно й настільки базується на принципах coopetition (конкуренції+співпраці), що скопіювати ці «нейронні мережі» неможливо. Кластери – це початок переходу світу на нові моделі взаємодії між людьми, компаніями та країнами.