Передові ІТ-компанії експериментують із хмарними рішеннями, даючи більше чи менше свободи та індивідуалізму користувачеві та розробнику. Хмарні сервіси покликані зробити складні індивідуальні ІТ-рішення доступнішими і можуть бути застосовані майже будь-де – від аналізу даних мобільних додатків до управління виробничими процесами на атомному реакторі. Де хмари є найбільш затребуваними? І як їх адаптувати до потреб малого та середнього бізнесу?

При використанні хмарних обчислень програмне забезпечення надається користувачеві як інтернет-сервіс. Користувач має доступ до особистих даних, але не може управляти і не повинен піклуватися про технічні деталі, які від нього приховані. При цьому на особистому пристрої необхідна інформація зберігається у кеші. Обчислювальні потужності та дисковий простір віддаються користувачеві лише в оренду, за що і знімається “орендна плата” – за рік або за місяць користування.

Здається, відповідь на запитання «чому вигідніше зберігати складні програми у хмарі, а не на власному комп’ютері?» є очевидною – це значно легше, доступ є з будь-якої точки земної кулі, і не треба піклуватися про обслуговування та підтримку сервісу. Якби такий самий принцип оренди був використаний на ринку житла Києва, то власники нерухомості не просто щомісяця брали б гроші за проживання, але й щомісяця переставляли меблі, перефарбовували стіни та налаштовували температуру у вітальні. Однак, за такого підходу, якщо вам знадобляться зміни серйозніші, ніж зазначено у контракті, – це виллється у копієчку.

Big data у хмарах

Big data – прямий наслідок, дар і кара комп’ютерної доби. Це величезні масиви інформації, які накопичуються у вигляді, зручному для аналізу комп’ютером. Найголовніше – проаналізувати і систематизувати інформацію, відокремити «зерна від плевел» і дати відповідь на запитання – навіщо? Як це змінить долю людства і кожної окремої людини?

Перше питання, яке допомагають вирішити хмари – де зберігати ці величезні обсяги даних. Ще 15 років тому 1 терабайт даних здавався чимось нереально великим, а зараз – жорсткий диск такого обсягу відноситься до класу бюджетних. Проте зберігання інформації на носії, навіть портативному, пов’язане з купою незручностей, починаючи від неспроможності забезпечити одночасний доступ до актуальних даних великій кількості людей, закінчуючи банальними проблемами на кшталт можливих пошкоджень чи втрати носія.

Хмарні рішення дозволяють значно спростити процес передачі даних і роблять можливими функціонування big data та open-source технологій, завдяки чому хмари можна вважати фундаментом “Індустрії 4.0”. (Індустрія 4.0 – проект-прогноз, запропонований спільнотою інтелектуалів та бізнесменів. Вони впевнені, що четверта промислова революція має бути забезпечена посиленою інтеграцією “кіберфізичних систем” у процесах виробництва та взаємодією розумних речей завдяки інтернет-технологіям.)

 

Хмарні рішення роблять можливими функціонування big data та open-source технологій

Хмарні рішення роблять можливими функціонування big data та open-source технологій

Найяскравішим та найпоширенішим прикладом хмарного рішення є Google Drive, доступний кожному, хто має аккаунт в Google. Зберігання документів на Google Drive значно спрощує життя багатьох компаній – наприклад, всі працівники мають вільний доступ до найактуальніших версій файлів і можуть отримати доступ до них з будь-якої точки земної кулі, де є інтернет.

Вітчизняним прикладом використання хмари є стартап Ecois.me – система домашнього енергоменеджменту. Вона за допомогою спеціального пристрою збирає інформацію про використання електроенергії, обробляє і зберігає її у хмарі й демонструє користувачеві в особистому кабінеті, даючи поради щодо ефективного управління енергією. Більше того, сервіс може попередити людину, яка вийшла з дому, скажімо, про забуту увімкнену праску.

На чисельних підприємствах, у кожному індивідуальному смартфоні накопичуються безкінечні дані. Але вони не мають жодної цінності без належного аналізу й узагальнення. Саме хмари дозволяють не тільки зберігати, але і пропонувати рішення, виходячи з аналізу не окремої ситуації, але всієї сукупності відомих  випадків. Все, що не є корисним, стає “білим шумом”, який лише заважає виявленню важливого, тобто факторів, які впливають на хід подій.

Хмари для економії

Великим підприємствам, особливо виробничого характеру, потрібно щось більше, ніж просто хмарне сховище даних. Їхня щоденна робота потребує оптимізації закупівель, управління складами, людськими ресурсами, постачанням та багатьма іншими процесами. Для оптимізації управління виробництвом розроблено досить багато систем, і на сьогоднішній день найпрогресивнішими є ERP-системи.

Вони мають безліч переваг, проте  один суттєвий недолік робить їх доступними лише для великих підприємств – ціна встановлення такої системи може сягати мільйона гривень, а час налаштування – кількох місяців. І хоча  малий та середній бізнес, зазвичай, має не таку гостру потребу у застосуванні ERP-систем, йому також необхідно здійснювати оптимізацію бізнес-процесів, що змушує його займатись пошуком доступних IT-рішень.

Саме тут на допомогу можуть прийти хмарні рішення. Скажімо, замість створення ERP-системи для кожного підприємства, можна створити єдиний онлайн-сервіс, який дозволить багатьом компаніям використовувати переваги ERP, витративши набагато менше грошей та часу.

Системи електронних закупівель, які є складовими ERP-систем, розроблялися для великих українських підприємств ще задовго до ProZorro – у 2011 році така система була встановлена для компанії “Миронівський хлібопродукт”. З того часу компанії вдалося не просто заощаджувати на закупівлях, але й якісно покращити сам процес.

 

Для малого та середнього бізнесу хмари є шансом протестувати передові технології – без космічних інвестицій та великих ризиків

Для малого та середнього бізнесу хмари є шансом протестувати передові технології – без космічних інвестицій та великих ризиків

Згодом такі системи поширились майже на всі великі підприємства України. А також виникла потреба поширювати цей продукт на ті бізнеси, які не можуть заплатити за створення власної системи, проте готові сплачувати невелику суму за певний період часу і користуватись хмарним сервісом. Так з‘явились онлайн-майданчики для електронних закупівель, хмарні ERP-рішення, які дозволяють компаніям організовувати та брати участь у закупівлях чи управляти виробництвом. Щоправда, хмарні рішення є більш стандартизованими та менш прилаштованими до потреб кожного окремого підприємства.

Моделі розвитку хмар

Фахівці вважають, що хмари матимуть розвиток не тільки у форматі сервісів – коли весь тягар обслуговування та оновлення лягає на розробника, – але й у форматі децентралізованих джерел інформації, аналіз яких буде давати найточніші результати. Що це означає?

Уявімо, окремо ми маємо цукровий завод, виробника пластику та хендмейд-студію. Між ними більше відмінностей, аніж спільних рис, але всі вони використовують хмарний сервіс А, який допомагає вирахувати робочий час та корисний ефект від нього.

При цьому сервіс А отримав дозвіл на збір та аналіз неперсоніфікованих даних про ці три компанії – таким чином, він є одним із генераторів корисної інформації. Також сервіс А домовився із дружнім проектом Б, який обчислює ритми сну із фітнес-трекерів, про обмін даними.

Це не приносить жодної користі ані А, ані Б, однак, може з’явитися сервіс В, який використає дані А та Б як децентралізовані джерела даних. І зможе надати унікальну інформацію про щось, що може виявитись корисним для оптимізації бізнесу чи зростання добробуту людини. За наявності не одного джерела інформації – умовного «Держстату», – а великої кількості не залежних напряму один від одного джерел, ми отримуємо набагато точніші й легше верифіковані дані.

У результаті пошуків “золотої середини” між стандартним рішенням та індивідуальною розробкою вже напрацьовано декілька моделей:

– надання програмного забезпечення як послуги, що працює на основі обчислювальної хмари (Gmail та Google docs працюють саме так);

– платформа як послуга – функції надаються в режимі онлайн, а саме програмне забезпечення зберігається та опрацьовується у хмарі;

– інфраструктура як послуга – в оренду надаються саме базові обчислювальні ресурси, законодавцями в цьому напрямку є Amazon, Microsoft, Red Hat.

При цьому обчислювальна хмара може розвиватися як повністю публічна (і навіть із відкритим кодом), громадська, персональна, приватна, або гібридна. Кожна з моделей відрізняється у залежності від того, хто нею може користуватися (окрема спільнота, користувач чи громада), а в деяких випадках може являти собою поєднання декількох хмар із різним рівнем доступу. Навіщо потрібно таке різноманіття? Не завжди повна відкритість відповідає інтересам окремих підприємств, інколи вони хочуть використовувати свої знання виключно для посилення конкурентних переваг.

Хмарні рішення різного рівня можуть бути проміжним етапом для компанії або і кінцевим пунктом призначення – якщо хмара повністю охоплює виробничі чи управлінські процеси. Якщо говорити в цілому про малий та середній бізнес України, то хмари є шансом отримати та протестувати передові технології – без космічних інвестицій та великих ризиків.