Проаналізувавши поведінку людей, які вміють вчитися краще за інших, можна зробити наступні висновки. По-перше, вони багато читають. Читання – це таке ж тренування для розуму, як фізичні вправи для тіла. Коли ми читаємо, мозок будує нові нейронні зв’язки, вивчає нові шаблони.

Ілон Маск, за словами його брата, юнаком читав по дві книги на день. Білл Гейтс читає 50 книг на рік. Марк Цукерберг – щонайменше одну книгу кожні два тижні. Воррен Баффет витрачає п’ять-шість годин на день, вивчаючи п’ять газет і 500 сторінок корпоративних звітів. У світі, де інформація є новою валютою, читання є найкращим джерелом отримання прибутку.

По-друге, навчання варто сприймати як процес. Отримання конкретної порції знань не є кінцевою метою. Натомість варто сприймати процес навчання як добровільну й самостійну мандрівку, яка приносить задоволення і вимагає постійної допитливості. Тих, хто вчиться максимально ефективно, відрізняє саме підхід: вони прагнуть вдосконалюватися, дізнаватися про нові моделі, концепції тощо – і є внутрішньо мотивованими.

По-третє, такі люди мають мислення зростання. Ця теорія, яку запропонувала Керол Дуек, ґрунтується на переконанні, що людина спроможна покращити власні здібності та, відповідно, результати.

У світі, де інформація є новою валютою, читання є найкращим джерелом отримання прибутку

У світі, де інформація є новою валютою, читання є найкращим джерелом отримання прибутку

Футуролог Елвін Тоффлер писав: «Неосвіченими людьми XXI століття будуть не ті, хто не вміє читати та писати, а ті, хто не вміє вчитися, відучуватися й переучуватися». І саме мислення зростання може допомогти в опануванні цих навичок.

По-четверте, варто не тільки навчатися самому, але й навчати інших. Як показують дослідження, найефективніше ми вчимося, коли пояснюємо щось комусь (таким чином запам’ятовується 90% інформації). Коли ми тільки читаємо книгу, то можемо й не помітити, що не до кінця зрозуміли певний шматок. Проте коли розповідатимемо про прочитане другу чи колезі – прогалини одразу стануть помітними, і ми зможемо їх заповнити. А відомий фізик Річард Фейнман використовував таку вправу: він пояснював складну тему (скажімо, положення квантової фізики) максимально простими словами будь-кому, далекому він науки.

Найкращий спосіб перевірити власні знання – це спробувати передати їх іншій людині. А найефективніший спосіб навчатися – половину часу вивчати нове (наприклад, читаючи), а другу половину навчати когось. Чи, принаймні, відкласти книгу і спробувати записати – що ви запам’ятали.

Неосвіченими людьми у XXI столітті будуть не ті, хто не вміє читати та писати, а ті, хто не вміє вчитися, відучуватися й переучуватися

Неосвіченими людьми у XXI столітті будуть не ті, хто не вміє читати та писати, а ті, хто не вміє вчитися, відучуватися й переучуватися

І, нарешті, для ефективного навчання потрібно правильно робити перерви. Відпочинок допомагає мозку зберігати інформацію, яку він отримує, надовго. Нещодавні дослідження доводять, що перерви мають бути частими й короткими.

Експерти Центру академічного успіху державного університету штату Луїзіана рекомендують 30–50-хвилинні сесії навчання. Менше 30 – недостатньо, але більше 50 – занадто, адже мозок за один раз може сприйняти обмежений обсяг знань.

Нейронні мережі нашого мозку потребують часу для обробки інформації, тому перерви є необхідними для ефективного запам’ятовування й збереження спогадів.

За матеріалами 6 Habits of Super Learners