Деякі думки Керрі Рой:

– Зараз візуалізація даних є дуже науковою, я ж стверджую, що деякі дані потребують чогось більш “людського”: скажімо, звернення до наших спогадів, емоцій, досвіду – тобто того, що робить нас людьми.

– З кожним днем глибшає потреба в інтеграції різних типів даних для того, щоб отримати нові інсайти. І перед нами зараз стоять три найбільші виклики: захопити увагу, зробити абстрактне матеріальним, упоратись зі складністю. Людям потрібно акумулювати свої найкращі інструменти, щоб зуміти подолати ці виклики. І один з цих інструментів – мистецтво.

– Одне й те ж завдання можна вирішити по-різному: наприклад, кожен третій питний колодязь у штаті Вісконсин має відчутний рівень пестицидів або гербіцидів. Щоб привернути увагу суспільства до цієї проблеми, можна просто розповісти цей факт – а можна створити скульптуру, що збудить ваші спогади (водопровідний кран, що стоїть на шматку дерева, третина якого – темна, наче токсична).

Щодня ми занурюємося в океан інформації. І підключення до нашої пам’яті та емоцій може допомогти зупинитись і більш глибоко замислитись над важливими питаннями.

 

Перед нами зараз стоять три найбільші виклики: захопити увагу, зробити абстрактне матеріальним, упоратись зі складністю

Перед нами зараз стоять три найбільші виклики: захопити увагу, зробити абстрактне матеріальним, упоратись зі складністю

– Звичні діаграми не дозволяють вам познайомитись ближче з даними, що не є статистично значущими. Але інколи саме вони є дуже цікавими й містять інсайти. Мистецтво ж дозволяє показати всі дані.

– Типова проблема сьогодні – наявність пов’язаних, але водночас відокремлених один від одного потоків інформації. І це не дає нам побачити цілу історію, що стоїть за даними. Людство вижило тому, що ми мали природну властивість: отримувати з оточуючого середовища різні дані й синтезувати їх у повну картинку. Але згодом ми почали сортувати інформацію, складати окремі діаграми для різних типів даних – і відтак втрачати цілісність, контекст.

– Віртуальна реальність може допомогти нам створювати цілі простори з даних. Наприклад, проект WordCAKE візуалізує слова, які найчастіше казали президенти США (від Рейгана до Обами) у своїх промовах. Вони зображені у вигляді тунелю у віртуальній реальності, де найбільш вживані слова знаходяться ближче до центру. Людина може побувати всередині цього тунелю і взаємодіяти зі словами навколо себе.

– Я вірю, що, представляючи дані у нові способи, ми дивимось на речі із нової точки зору – і завдяки цьому народжуються інновації. Наші стосунки з даними – це щось більше за науку чи цифри. І ми маємо не просто читати цифри – а відчувати їх.