Американський стартап Alice спрощує життя платникам податків. У США законодавство дозволяє працівникам відраховувати певні витрати з доходу, що підлягає оподаткуванню. Сюди входять гроші, витрачені на поїздки на роботу й з роботи, на догляд за дітьми, деякі медичні витрати тощо. Проте не всі люди можуть користуватися цією перевагою, оскільки не вміють правильно вираховувати суми, що можна не включати в оподатковуваний дохід. Особливо складно це робити тим, хто має тимчасову роботу або отримує зарплату в залежності від кількості відпрацьованих годин.

Сервіс Alice дозволяє аналізувати витрати, синхронізуючись з банківськими картками людини. Кожного разу, коли він бачить, що працівник може розраховувати на повернення суми після якогось платежу, Alice передає цю інформацію роботодавцю (а той компенсує витрати). За даними компанії, використання сервісу у середньому економить $583 на рік кожному користувачу.

Alice – це приклад компанії, яка допомагає роботодавцям робити щось хороше для працівників, при цьому покращуючи репутацію. А 80 млн американців, які працюють на умовах погодинної оплати, являють собою чималий ринок для описаного сервісу. У цій бізнес-моделі виграють усі: люди отримують гроші, роботодавець покращує репутацію, а Alice робить це можливим.

Англійський банк Barclays пропонує клієнтам можливість «вимкнути» певні види витрат на дебетовій картці. Ця послуга має допомогти клієнтам припинити марнувати гроші на шкідливі звички, скажімо, на онлайн-ігри. Проте вона також дозволяє обмежити себе у витратах у барі, продуктовому магазині чи на автозаправці, якщо ви знаєте, що схильні кидати гроші на вітер. Повідомити банк про бажання почати користуватися цією послугою можна за допомогою мобільного застосунку, по телефону або у відділенні.

Кожному управлінцю варто поміркувати: чи справді мій бізнес – на боці клієнта?

Кожному управлінцю варто поміркувати: чи справді мій бізнес – на боці клієнта?

Barclays став першим банком у Великобританії, який пропонує клієнтам подібний сервіс. Згодом він планує поширити послугу й на кредитні картки.

Приклад Barclays показує, що фінансові інституції, які традиційно заохочували споживання й пропонували кредити тим, хто прагне, але не може купувати більше, поступово змінюють підходи. Принаймні деякі з них починають думати про те, що насправді буде найкращим для клієнта. Те саме запитання варто поставити перед собою кожному управлінцю: чи справді мій бізнес – на боці клієнта?

Чимало сервісів пропонують безкоштовний пробний період користування, проте одразу просять ввести дані кредитної картки. А оскільки людина може бути підписаною одразу на десятки сервісів, вона не здатна запам’ятати, коли закінчуються пробні терміни у кожного з них. Це означає, що з неї можуть автоматично списати кошти за перший платний місяць.

За даними McKinsey, за останні п’ять років ринок платних сервісів, що працюють за моделлю підписки, виріс більш ніж на 100%. А значить, проблема списаних коштів стає все більш актуальною. Вирішити її допомагає застосунок DoNotPay. Нещодавно у ньому з’явилась нова функція – Free Trial Surfing.

За останні п’ять років ринок платних сервісів, що працюють за моделлю підписки, виріс більш ніж на 100%

За останні п’ять років ринок платних сервісів, що працюють за моделлю підписки, виріс більш ніж на 100%

Коли користувач підписується на черговий сервіс, застосунок надає йому номер віртуальної кредитної картки та вигадане ім’я. Ці дані можна використовувати, щоб підписатися й користуватися сервісом тільки протягом безкоштовного пробного періоду.

Цікаво те, що партнером Free Trial Surfing став великий англійський банк, проте зробив це анонімно. Він генерує віртуальні номери карток, які проходять перевірку при підписці. Поки що застосунок можна завантажити тільки на App Store. Планується, що згодом він стане платним.

Такий крок може здатися декому схожим на шахрайство. Проте, з іншого боку, підписні сервіси самі створюють «пастки» для потенційних клієнтів, і це теж навряд чи можна назвати повністю етичним. Приклад Free Trial Surfing показує: кожному бізнесу варто поміркувати, які «пастки» для споживачів існують у його сфері? І як можна допомогти клієнтам не потрапити до них?

При підготовці статті використовувалися матеріали Trendwatching.com