Чимало інженерів розмірковують над запитанням: якими критеріями повинна керуватись машина у проблемній ситуації? Але поки що відповіді не знайдено. Більш того, виявляється, що люди у різних країнах не можуть домовитись, кого має рятувати безпілотний автомобіль: дитину чи пенсіонера, пасажира чи пішохода.
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту провели опитування 2,3 млн. людей з різних культур. Їм пропонувалось обрати, кого має рятувати машина у фатальних ДТП: молодих чи старих, багатих чи бідним, законослухняних чи правопорушників тощо. З‘ясувалось, що результати сильно залежать від країни.
Респонденти з індивідуалістичних культур (Франція, США, Великобританія) обирали рятувати молодих, з колективістських (Китай, Японія) – старих. Люди, що живуть у країнах з сильним інституціями (Фінляндія, Японія) частіше казали, що можна збивати правопорушників, ніж люди з держав зі слабкими інституціями (Нігерія, Пакистан).
Люди у різних країнах не можуть домовитись, кого має рятувати безпілотний автомобіль: дитину чи пенсіонера, пасажира чи пішохода
Люди у різних країнах не можуть домовитись, кого має рятувати безпілотний автомобіль: дитину чи пенсіонера, пасажира чи пішохода
Частина результатів була чорно-білою: скажімо, респонденти з усіх культур надають пріоритет людям перед тваринами, а обирати між бідними та багатими вважають неправильним.
Втім, деякі результати пояснити було складніше. Скажімо, китайські респонденти у більшості випадків обирають рятувати пасажирів, а не пішоходів, а японські – з точністю до навпаки. Автовиробники ж мають закласти до «свідомості» автомобілів певні алгоритми, що не допускають двозначності у виборі.
Зрештою, їм потрібно прийняти принципове рішення: чи варто розробляти машини, підлаштовуючись під очікування конкретного ринку. Наприклад, для Китаю – автомобілі, які рятуватимуть пасажирів, а для Японії – пішоходів. І це питання виходить далеко за межі маркетингу.
За матеріалами The Hustle