Чому одні країни досягають більших результатів у створені інновацій у порівнянні з іншими? І чи потрібна взагалі Україні власна Кремнієва долина? Своїми думками та прогнозами ділилися на бізнес-майданчику «Книжкового Арсеналу»представники українських IT-компаній під час події з нагоди виходу книги «Вискочки. Uber, Airbnb та битва за Кремнієву долину» Бреда Стоуна українською.
Поділитись
Екосистема як передумова
Андрій Сорохан, Team Lead uventures, вважає, що питання про утворення Кремнієвої долини в Україні пов’язане зі створенням відповідної екосистеми. У нас її немає, немає обміну ідеями.
Щоб зробити щось схоже на Кремнієву долину, потрібно створити цю екосистему: від освіти до інвестицій, а потім до самого продукту. Крім того, самим створити долину не вийде, потрібно знайти своє місце в глобальній екосистемі. Питання в тому, яке це буде місце. Зараз у нас є багато soft-компетенцій, а ще є індустріальні компетенції з радянського минулого. І, формуючи стратегію країни, потрібно думати, як застосувати ці кореневі компетенції, щоб зайняти певну нішу в глобальній системі.
Макс Яковер, CEO, керуючий партнер UNIT.city, виділяє такі передумови створення української Кремнієвої долини:
1 компонент – policy. Яка у нас регуляторна політика країни; чи можемо ми захистити свої права. Цього складника у нас немає.
2 компонент – funding. Для того щоб з‘явилась екосистема, необхідно, щоб хтось інвестував у це гроші. Дуже часто все починається з власних грошей. З цим компонентом у нас теж біда.
3 компонент – культура. Вона визначає, наскільки підприємець як рольова модель є важливим у суспільстві. Умовно кажучи, чи хочуть наші діти ризикувати, і чи готові батьки їх відпускати працювати не «на зарплату», а стимулювати пробувати, створювати щось нове. Аналітика показує, що українське суспільство не готове до цього, що ми досі тримаємось за традиції.
4 компонент – market reach. Це показник того, наскільки ми готові виходити за межі внутрішнього ринку і працювати із Заходом та Азією. За винятком деяких компаній ми не готові, боїмося, у тому числі – бо не знаємо англійської мови.
Формуючи стратегію країни, потрібно думати, як застосувати наші кореневі компетенції, щоб зайняти певну нішу в глобальній екосистемі
Формуючи стратегію країни, потрібно думати, як застосувати наші кореневі компетенції, щоб зайняти певну нішу в глобальній екосистемі
5 компонент – support. Все, що може підтримувати нас, наприклад, різні акселераційні програми, яких в Україні майже немає, окрім корпоративних. Хоча варто зауважити, що існує певна інфраструктура у вигляді коворкінгів.
6 компонент – таланти. Їх можна поділити на дві категорії: таланти, які вміють управляти, будувати бізнес та займатися маркетингом, і так звані «технологічні» таланти. В Україні переважає друга категорія, у нас майже немає людей, які займаються бізнес-девелопментом.
У нас приблизно 130 тис. людей працюють в IT-сфері. І більшість – в аутсорс. І це зрозуміло: у нас немає нічого для створення продукту, але є таланти і невелика інфраструктура для «технологічних» талантів. Це поточний стан справ. Гарна новина полягає в тому, що це нормальний стан речей. Так було практично у всіх країн якийсь час назад: у когось 60 років тому, у когось 20 чи 10. Але всі з цього стану перейшли до іншого.
Які перспективи України?
Юрій Двойнос, співзасновник ZEO Alliance та ZEO University, вважає: сфера IT є окремою економічною вертикаллю, як і агро- або фармбізнес. Технологічний бізнес створює продукти або послуги для розвинених ринків. Складно надати послугу, якщо у споживача немає можливості спожити її. Наприклад, якщо він не має смартфону або інтернету. В Україні немає великого внутрішнього ринку. Він має достатній потенціал, але бізнес тут побудувати дуже складно. Більшість українських компаній створює продукти для інших ринків.
В Україні перспективно створювати стартапи на ранній стадії. Тому що потім, навіть якщо все склалося вдало, необхідно залучати сильні таланти, залучати досвід. А залучити досвід в Україну дуже складно. Для того щоб створювати долину, потрібно хоча б мати хаб, до якого можна буде залучати зовнішню експертизу, де можна вирощувати таланти.
Інвестори: закордонні vs українські
На думку Андрія Сорохана, Кремнієва долина – це середовище, в якому можна йти на ризик, створювати нові компанії та продукти. А для цього потрібно залучити фінансування.
Різниця між українськими та американськими інвесторами полягає в тому, що на американському ринку вже сформувався пул інвесторів, які до цього будували свої успішні технологічні бізнеси. І вони більш схильні йти на ризик. В Європі, наприклад, можна взяти кредит для розвитку своєї ідеї. В Україні ж культура інвестора є дещо іншою. Багато інвесторів хочуть бачити результат одразу і не чекати декілька років, а тим паче, десятків років. А великі зміни, скажімо, у сфері медицини, не робляться так швидко. Втім, в Україні зараз є ринок інвесторів, який розвивається, тому надія є.
Для того щоб створювати власну Кремнієву долину, потрібно хоча б мати хаб, до якого можна буде залучати зовнішню експертизу
Для того щоб створювати власну Кремнієву долину, потрібно хоча б мати хаб, до якого можна буде залучати зовнішню експертизу
Як створити екосистему в Україні?
Учасники зустрічі казали про те, що потрібно працювати з усіма компонентами екосистеми. Але передусім – з талантами та культурою. Таланти з-за кордону важко залучити в Україну: багатьох турбує безпека, своя та своєї родини, за умови потенційного переїзду. Тому потрібно вкладати ресурси у навчання своїх талантів, підтримувати їх і розвивати, адже в Україні їх багато. Потрібно лише дати їм можливість проявити себе, продемонструвати: для того, щоб створювати інноваційні продукти, необов’язково їхати за океан.
Макс Яковер вважає, що всі дії можна поділити на тактичні та стратегічні. І якщо тактичні багато компаній вже роблять або починають робити, то на стратегічному рівні їм не вистачає підтримки від держави. Потрібно, щоб формувалася політика (policy), щоб були умови, у яких підприємці зможуть себе реалізувати. Потрібно працювати з культурою, щоб суспільство було готовим вийти за рамки та йти на ризик, створювати щось нове.
Є й те, що може зробити кожен, – це дати своїй дитині технологічний фундамент: знання англійської та математики, – каже Юрій Двойнос. Англійська допомагає уникнути ізоляції від решти світу та нових знань (курсів, досліджень). А математика дає розуміння базових математичних моделей, і не обов’язково все життя програмувати. Усе решта – це процес постійного навчання. З’являється дедалі більше нових курсів та інструментів, що допомагають покращувати свій продукт і задовольняти потреби клієнтів. Наприклад, технологія дизайн-мислення, що стає дедалі популярнішою, дозволяє наблизитись до споживача, зрозуміти потребу, знайти шлях її вирішення та масштабувати це рішення.
Навіщо нам Кремнієва долина?
На думку Макса Яковера, по-перше, це дасть змогу самореалізуватися талановитим людям, що живуть в Україні. По-друге, таке середовище стане драйвером економіки. І, по-третє, якщо ми його не створимо, то, у кращому випадку, будемо споживачем того, що створюють інші.
Не існує універсальної формули, за якою можна створити Кремнієву долину в будь-якій частині світу. Потрібно докладати зусиль як на стратегічному рівні, так і на тактичному і наполегливо працювати.