1. Повернення впевненості – й споживачів

Вакцинація у багатьох країнах почалася, і це вже позначається на настроях людей: вони стають упевненішими у майбутньому. Минулі економічні кризи показали, що у певний момент виникає «відкладений попит», цього можна очікувати й зараз. А оскільки через пандемію найсильніше постраждала сфера послуг, то саме у ній може незабаром розпочатися найбільше зростання.

Звичайно, у різних країнах ситуація буде варіюватися. Зокрема, Франція, Італія та Японія налаштовані менш оптимістично, аніж країни з молодшим населенням (Індія, Індонезія тощо). Виняток становить Китай – попри немолоде населення, у ньому спостерігається досить високий рівень оптимістичних очікувань.

Китай одним з перших вийшов з гострої стадії пандемії, і там вже суттєво зростають витрати споживачів. Наприклад, у День самотніх, 11 листопада, двоє найбільших інтернет-магазинів країни заробили рекордні суми. Китайці практично повернулися до допандемічних рівнів споживання, за винятком деяких статей витрат (на подорожі тощо).

Наскільки швидко відновиться впевненість людей – невідомо. Ситуація постійно змінюється, тому прогнозувати важко. Експерти McKinsey сходяться на тому, що  швидкість повернення до колишнього рівня споживання залежить від того, коли люди знову почуватимуться мобільними.

2. Відновлення подорожей заради відпочинку, але поки не бізнес-мандрівок

Щойно це стане можливим, люди знову захочуть подорожувати. У Китаї відбулося саме це: генеральний директор однієї з найбільших туристичних компаній сказав, що на початку третього кварталу 2020 року бізнес майже повернувся до нормального стану. Втім, йшлося про внутрішній туризм – можливості для міжнародних подорожей досі залишаються суттєво обмеженими. Наприкінці серпня 2020 року китайські готелі були зарезервовані на 90% від рівня 2019-го, так само як і розкуплені квитки на внутрішні авіарейси.

Швидкість повернення до колишнього рівня споживання залежить від того, коли люди знову почуватимуться мобільними

Швидкість повернення до колишнього рівня споживання залежить від того, коли люди знову почуватимуться мобільними

Інша справа – ділові подорожі. Після минулих криз вони відновлювалися до колишнього рівня довше, аніж мандрівки заради відпочинку. Наприклад, після фінансової кризи 2008-2009 років на це знадобилося п‘ять років (а міжнародні подорожі заради відпочинку відновилися лише за два роки).

У 2018-му витрати на ділові подорожі досягли показника $1,4 трлн, що становило понад 20% від загальних витрат у сфері гостинності та туризму. Водночас цей сегмент забезпечує непропорційно велику частку прибутку: наприклад, саме він забезпечує 70% прибутку готелів високого класу в усьому світі. Але під час пандемії та після неї особливо гостро постає запитання: а коли саме потрібні ділові подорожі? І відповідь, скоріше за все, буде не такою, як раніше. Адже цифрові інструменти взаємодії можуть замінити чимало особистих зустрічей та конференцій.

Першими мають відновитися внутрішні ділові подорожі. Тиск з боку колег також може відіграти певну роль: щойно одна компанія повернеться до особистих зустрічей, її конкуренти можуть захотіти зробити те саме. Проте опитування керівників свідчить: вони очікують, що витрати на ділові подорожі в 2021 році становитимуть лише половину від рівня 2019-го.

3. Поява нової хвилі інновацій та нового покоління підприємців

Як казав Платон, необхідність – це матір винахідливості. Під час пандемії це стало особливо помітно у цифровій сфері: від обслуговування клієнтів в інтернеті до віддаленої роботи, від переосмислення ланцюжка постачань до використання штучного інтелекту та машинного навчання для вдосконалення операцій. Також значних змін зазнала сфера охорони здоров’я, зокрема через стрімкий розвиток телемедицини.

Зміна середовища сприяє зростанню кількості підприємців, проте ніхто не очікував, що їх буде настільки багато. Скажімо, лише у третьому кварталі 2020 року в США зареєстрували понад 1,5 млн нових бізнесів. Чимало з них складаються з однієї людини, але вистачає й тих, що вже є або можуть перетворитися на компанії, що наймають працівників – їх на 50% більше, аніж в аналогічному періоді 2019 року.

У ЄС підприємницький бум є не настільки помітним, як у США, бо стратегією європейських країн був переважно захист робочих місць. Проте навіть тут дещо змінилося: зокрема, у жовтні 2020 року у Франції зареєстрували 84 тис. нових бізнесів, це найвищий показник за всю історію спостережень (на 20% вище, аніж у жовтні 2019-го). Кількість нових підприємств, зареєстрованих у Великобританії в третьому кварталі 2020 року, зросла на 30% порівняно з 2019-м, найбільше з 2012 року.

Наступним кроком для компаній буде перехід від реагування на кризу до системних змін та інституціоналізації вже зробленого

Наступним кроком для компаній буде перехід від реагування на кризу до системних змін та інституціоналізації вже зробленого

Звичайно, у багатьох сферах пандемія негативно впливає на малий бізнес. Прибутки малого бізнесу в США впали на понад 30% з січня по грудень 2020 року. Але наведене вище свідчить про те, що є великі шанси на швидке відновлення, щойно ситуація зміниться на краще.

4. Продуктивність зростає завдяки цифровізації – й це прискорює Четверту промислову революцію

Пандемія продемонструвала багатьом бізнесам, на що вони насправді спроможні. Деякі керівники казали, що змогли рухатися у 20-25 разів швидше, аніж вважали за можливе, коли змінювали конфігурацію ланцюжків постачань, покращували безпеку даних, впроваджували нові технології в операційній діяльності. Опитування McKinsey, опубліковане в жовтні 2020 року, показало, що тепер втричі більше компаній, аніж до кризи, можуть реалізовувати щонайменше 80% взаємодій із клієнтами у цифровому вигляді.

Оцінити довгостроковий вплив на продуктивність наразі складно, адже для цього має пройти декілька кварталів. Проте вже відомо, що продуктивність праці у США у третьому кварталі 2020 року зросла на 4,6%, а у другому – на 10,6%, що разом становить найбільший показник за шість місяців, починаючи з 1965 року.

Цифрова еволюція не завжди є безперервним чи легким процесом: деяким бізнесам доводилося встановлювати або адаптувати нові технології під сильним тиском. Відповідно, деякі системи можуть бути не оптимальними. Тому наступним кроком для компаній буде перехід від реагування на кризу до системних змін та інституціоналізації вже зробленого. Наприклад, для роздрібної торгівлі це може означати вдосконалення цифрових та багатоканальних бізнес-моделей. А у сфері охорони здоров’я мова йде про використання віртуальних послуг як нової норми.

5. Спричинені пандемією зміни у купівельній поведінці назавжди змінять споживчий бізнес

У 9 з 13 країн, які потрапили у фокус опитування McKinsey, щонайменше дві третини споживачів сказали, що пробували нові види шопінгу. І в усіх 13 країнах щонайменше 65% людей стверджують, що продовжуватимуть це робити й надалі. Тому якщо компанії досі не знайшли нові шляхи залучення покупців – їм потрібно терміново наздоганяти тих, хто це вже зробив.

У США в 2019 році прогнозувалося, що онлайн-комерція у 2024-му становитиме 24% від загального обсягу роздрібного продажу. А вже в липні 2020 року вона сягнула позначки 33%. Загалом у першій половині 2020-го обсяг ринку електронної комерції зріс так само, як за минулі 10 років.

У Латинській Америці, де цифрова інфраструктура не є потужною, використання електронної комерції подвоїлося: з 5% до 10%. В Європі показник досяг 95% (у порівнянні з 81% до пандемії). Цікаво, що найбільше зростання спостерігалося в країнах, які раніше були обережними щодо покупок в інтернеті, зокрема Німеччині, Румунії та Швейцарії. Використання цього виду шопінгу зросло на 28%, 25% та 18% відповідно.

Цей тренд не лише відкриває нові можливості, але й ставить бізнеси перед новими викликами. По-перше, велика частка онлайн-покупців не є лояльними до брендів. По-друге, продаж через інтернет вимагає компетенцій, яких бракує багатьом компаніям. Отже, організаціям доведеться вчитися новому, і досить швидко.

Продовження статті читайте тут

За матеріалами McKinsey.com