Економіка добра і зла. У пошуках сенсу економіки від Гільгамеша до Волл-стріт 
Автор цієї книжки – чеський економіст Томаш Седлачек, один із п'яти найкращих сучасних економістів за версією Єльського економічного журналу та колишній радник Вацлава Гавела. «Економіка добра і зла» видавалася майже 20 мовами, а передмову до неї написав Вацлав Гавел власноруч. Автор поставив перед собою завдання – розібратися, як розвивалася економіка упродовж століть і як змінювалося її сприйняття людьми. Адже насправді економіка, яку ми знаємо сьогодні, являє собою культурний феномен. Ми не створювали її усвідомлено й навіть повною мірою не уявляємо, як саме вона працює. Ба більше, ми перебуваємо у полоні хибних переконань. Наприклад, вважаємо, що сучасна економіка почалася у 1776 році з виходом книжки Адама Сміта «Багатство народів». «Однак насправді економічні пошуки супроводжували людство задовго до народження Адама Сміта», – пише Седлачек.

Адаптивні ринки. Фінансова еволюція на швидкості думки 
Ендрю Ло, професор фінансів у школі менеджменту MIT Sloan, писав цю книжку майже 20 років, у процесі радикально змінюючи власні погляди. Спочатку автор вірив у гіпотезу ефективних ринків, потім – почав сумніватися у ній і, зрештою, усвідомив неможливість пояснити функціонування фінансових ринків тільки математичними моделями. Якщо люди і ринки раціональні, як пояснити кризи 1980-х і 1990-х років, надмірно роздуту бульбашку доткомів, що луснула в 2000-му, глобальну фінансову кризу 2008-го, а також величезну кількість божевільних фінансових рішень, які приймаються щодня? Ендрю Ло запропонував іншу модель – гіпотезу адаптивних ринків, згідно з якою фінансові ринки є продуктом еволюційних механізмів і значною мірою підпорядковуються законам біології.

Наративна економіка. Як історії стають вірусними та стимулюють великі економічні події 
Роберт Шиллер, лауреат Нобелівської премії з економіки та професор Йєльського університету, у цій книжці стверджує, що популярні наративи можуть ставати вірусними та перетворюватися на епідемії. І тоді вони впливають як на індивідуальну, так і на колективну економічну поведінку. Зрештою, людям властиво мислити категоріями історій. Історії пояснюють світоустрій, будь-які події, допомагають ухвалювати рішення, роз’яснювати, надихати. Деякі вчені навіть пропонують називати людей як біологічний вид не Homo sapiens, а Homo narrativus. І хоча історії визначають наші економічні рішення, економісти схильні ігнорувати їхню роль. Цю ситуацію прагне виправити Роберт Шиллер, пропонуючи концепцію наративної економіки.