[EN] У чому була ваша мотивація до навчання у kmbs? Аліна Соколенко: На той час я мала екологічну освіту, закінчила низку міжнародних курсів, мала міжнародну експертизу у сфері соціально-екологічного менеджменту, створила власну консалтингову компанію й одночасно працювала у великому агрохолдингу. Я відчувала, що для подальшого розвитку потребую фінансових знань, саме за ними і прийшла до kmbs. Але вже на співбесіді з Євгеном Пенцаком стало зрозуміло, що мені потрібна MBA-програма. Моя компанія на той момент була досить пасивною, переважно займалася поточною соціально-екологічною підтримкою проєктів ЄБРР у Грузії. Після декількох модулів на Executive MBA я переглянула власний бізнес, подивилась на нього з іншої точки зору та зосередилася на його розвитку. Зазвичай якщо людина змінюється, то змінюються усі її сфери життя. Так сталося й у мене. Завдяки школі відбулася персональна трансформація, що привела до суттєвих змін у бізнес-середовищі. У першу чергу, я проаналізувала кореневі компетенції: свої власні та бізнесу. Уміння управляти та формувати команду разом із наявною міжнародною експертизою у сфері сталого розвитку допомогли мені чітко визначити наступні цілі та найперші завдання. Упродовж навчання я багато працювала над собою, докопувалася до глибинних речей на кшталт «навіщо я взагалі працюю?». Бізнес-школа – це ніби дзеркало. Ти бачиш себе й починаєш розуміти, куди треба йти, які ресурси у тебе є. Що змінилося у вашому бізнесі завдяки навчанню? А.С.: Перш за все, я зрозуміла, хто є моїм клієнтом. Виявилося, що клієнт у мене один – банк розвитку. Наше основне завдання – допомогти нашому клієнту робити своїх клієнтів стійкішими. Це виглядає так: задля виходу на міжнародні ринки чи отримання позик компанії (найчастіше – великі корпорації) мають відповідати міжнародним вимогам та стандартам, а ми готуємо їх до зовнішнього ринку та взаємодії з інвесторами. Коли я завершувала навчання, то ми вже мали низку проєктів з ЄБРР, МФК та ФМО (Голландський банк розвитку), нас добре знали за кордоном, проте не в Україні. Сьогодні нас почали впізнавати і рекомендувати українські компанії. Скажімо, коли ми завершували проєкт із «Новою поштою», до нас звернулася FOZZY.  

Моя історія навчання на Executive MBA – про те, як я перетворила свій бізнес з пасивного й маленького на конкурента «великій четвірці» у напрямі організаційної стійкості

  Також я стала повноцінним власником – а раніше сприймала себе скоріше як партнерку. Змінилася структура компанії, формати роботи. До речі, завдяки цьому ми виявилися готовими до пандемії: адже специфіка наших проєктів передбачає дистанційну взаємодію з клієнтами та найкращими світовими експертами. Загалом моя історія навчання на Executive MBA – про те, як я перетворила свій бізнес з пасивного й маленького на конкурента «великій четвірці» (принаймні в Україні) у напрямі організаційної стійкості. Крім того, ми стали єдиною українською компанією, що є ліцензійним тренінговим партнером Global Reporting Initiative (GRI). Це дозволило нам створити ECA Sustainability Academy. У чому саме ви допомагаєте бізнесу? А.С.: Коли компанія звертається за кредитом до банків розвитку, зазвичай формується ряд вимог, які потрібно виконати. Окрім фінансових, йдеться просоціально-екологічні вимоги (ESG, Environmental, social and governance), і саме в другій частині ми надаємо підтримку. Адже що кращі показники ESG, то лояльніші умови кредитування, і то легше компаніям виходити на міжнародний ринок. Для мене це схоже на айсберг, де сьогоднішні фінансові показники – це видима вершина. Якщо ви приймаєте короткострокові рішення, то дивитеся лише на них. Але якщо хочете грати «в довгу», то маєте дивитися глибше, зокрема на ESG. Ми маємо справу з нефінансовими ризиками, які впливають на фінансові показники. Наприклад, на «Новій пошті» перед нами стояло завдання – зменшити кількість аварійних випадків. Саме такий KPI встановили цій компанії для отримання кредиту від банку розвитку. Нам вдалося суттєво знизити показник аварійності, відповідно, покращилася операційна ефективність. Це типовий підхід для подібних компаній: скажімо, в одного з наших норвезьких клієнтів показник травматизму є одним з KPI членів ради директорів. Логіка така: якщо в організації  нульовий травматизм – то її процеси працюють без збоїв, а значить, у неї буде великий грошовий потік. У компаніях, з якими працюємо, ми завжди спілкуємося з топменеджерами. Адже стійкість – це про стратегію, це робота з візією, місією, репутацією. Ми не просто формуємо звіти про діяльність компаній – системи менеджменту мають працювати. З часом керівники бачать, що покращення нефінансових показників позитивно відображається на прибутку й репутації. Чи змінюється ваше розуміння свого клієнта? А.С.: Так, я зараз міркую над переосмисленням клієнтського ряду. Адже вже є категорія компаній, які звертаються до нас напряму, не через банк. Вони самі хочуть змінюватися, ставати стійкішими. Також до нас почали звертатися інвестиційні фонди. Для них ми сформували окремо нові продукти. Чому виникла ідея створити Асоціацію експертів сталого розвитку (ASDE)? А.С.: Навчання не закінчується після захисту МВА-диплому. Після kmbs до мене прийшло розуміння, що потрібно створювати, ставати каталізатором змін. Для мене таким кроком стало формування асоціації.  

Сьогоднішні фінансові показники – це видима вершина айсберга. Якщо ви приймаєте короткострокові рішення, то орієнтуєтесь лише на них. Але якщо хочете грати «в довгу», то маєте дивитися глибше, зокрема на ESG

  ASDE виникла у співпраці з ФМО, офіційно проєкт має назву ECA Sustainability HUB, а асоціація виступає в ролі платформи. Ми побачили, що існує велика потреба у заходах, присвячених сталому розвитку. Зараз мало хто розуміє, у чому різниця між стійкістю, сталим розвитком, корпоративною соціальною відповідальністю, 17 цілями глобального розвитку ООН. Навіть серед експертів трапляються суперечки, і лише нещодавно «велика четвірка» об’єдналася, щоб сформувати єдиний стандарт звітності щодо стійкості. Напрями роботи асоціації: нетворкінг між експертами з різних сфер (наприклад, банківської та IT), проведення вебінарів з міжнародними та локальними експертами, навчання за напрямом sustainability (нефінансова звітність, міжнародні системи менеджменту тощо), а також фінансові пропозиції інвесторів. ASDE має на меті об’єднати зрілих партнерів з усього світу. На мою думку, для цього потрібно мати сильні цінності, і вони у нас є. До асоціації долучаються міжнародні експерти ФАО, GRI, WWF, представники банків розвитку тощо. Зараз нас підтримують посольства, профільні асоціації, ми маємо партнерів у різних країнах, постійно долучаються нові. Цікаво, що часом ми бачимо більше інтересу з-за кордону, аніж в Україні. Так, до минулого вебінару на тему сталого розвитку приєдналися учасники з понад 35 країн. Фактично ми формуємо екосистему, де разом з партнерами ми сильніші, аніж окремо: можемо краще допомагати бізнесу отримувати «зелені» інвестиції, залучати найкращих експертів, формувати гармонійне майбутнє і впливати на вирішення глобальних викликів. Інвесторам важливий цей проєкт, адже він забезпечує доступ до надійних клієнтів. Довіра до українського бізнесу у світі не дуже висока. Ми працюємо над репутацією країни, доводимо інвесторам, що у нас є компанії, сфокусовані на сталому розвитку. У чому різниця між організаційною стійкістю, корпоративною соціальною відповідальністю та 17 глобальними цілями ООН? А.С.: Сталий розвиток – це загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням поточних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включно з їхньою потребою в безпечному і здоровому довкіллі. Стійкість складається з трьох опор: економічної, екологічної та соціальної, що неформально називаються прибуток, планета та люди (profits, planet, and people). Відповідно до філософії сталого розвитку, компанії повинні працювати так, щоб мінімізувати свій негативний вплив на навколишнє та соціальне середовище. Ідея не нова: ще садівники у XVII сторіччі в Англії на законодавчому рівні були зобов’язані садити нове дерево, коли вирубали старе, задля утримання балансу екосистеми.  

Стійкість – це про майбутнє. Криза колись закінчиться, пандемія завершиться – і бізнесу треба думати, що буде далі. А ті компанії, які вже зараз опікуються своїми показниками ESG, завтра отримають результат

  Пізніше люди почали перейматися екологічними питаннями, зміною клімату – і зараз чітко видно, що існує кореляція між економічним розвитком країни та екологічними показниками. Якщо зростає бізнес-активність, на противагу виникають екологічні ініціативи. Сталий розвиток – у тренді, особливо останні декілька років. Компанії докладають зусиль для досягнення Глобальних цілей сталого розвитку ООН, прийнятих 2015 року, однак вбачають у цьому перш за все репутаційні переваги, хоча насправді це тільки один із плюсів. Цілі сталого розвитку – це загальний заклик до дій та вирішення проблем на глобальному рівні. Коли компанія каже, що вона зробила екокурси для своїх працівників чи висадила 1000 дерев і у такий спосіб виконує одну із цілей сталого розвитку – це некоректно. ЦСР – це радше орієнтири, на які має спиратися менеджмент при написанні та інтеграції стратегії розвитку компанії. Стійкість, попри поширену думку, – це не про сортування сміття! Це про управління, а точніше про екологічне, соціальне та корпоративне управління (ESG). Корпоративна соціальна відповідальність є лише одним складником цієї структури. А ще стійкість – це про майбутнє. Криза колись закінчиться, пандемія завершиться – і бізнесу треба думати, що буде далі. Ті компанії, які вже зараз опікуються своїми показниками ESG, завтра отримають результат. Так, під час пандемії акції компаній з котуванням ESG зростали, водночас інші падали. За наявності стратегічного підходу до сталого розвитку і правильного розуміння всіх категорій та процесів компанія приречена на успіх у довготривалій перспективі.