[EN] Емі Вебб, професорка Школи бізнесу Стерн (Нью-Йоркський університет) та засновниця компанії Future Today Institute, вважає, що завдання футурологів – протидіяти невизначеності й зменшувати її, використовуючи для цього різні методи (у її випадку – дані та моделювання). Її компанія працює з чотирма часовими горизонтами: тактикою, стратегією, візією та еволюцією на рівні систем. «Моє завдання – не в тому, щоб робити прогнози, – каже вона. – Це одна з найбільших помилок щодо того, чим займається футуролог. Прогноз можливо зробити, якщо мати дискретний набір даних; в інших випадках – це буде спекуляцією». Вебб розповідає: результати моделювання свідчать про те, що перетин штучного інтелекту та біології (зокрема вірусології та синтетичної біології) має великі перспективи. Наприклад, ШІ застосовується для прискорення наукових відкриттів. Чимало великих технологічних компаній вже вкладають чималі кошти в медичні та біомедичні інструменти. Пандемія прискорить цей процес, бо почнуть розвиватися напрямки на кшталт домашньої діагностики. На думку Вебб, катастрофи є каталізаторами змін. Тому підприємцям варто звертати увагу на «сфери дистресу», тобто людей чи компанії, які гостро чогось потребують, або місця, де існує екзистенційний ризик. І думати над тим, як зменшити цей ризик та вирішити майбутню проблему сьогодні. Так створюються нові ринки.  

Найбільший виклик зараз – не подолати пандемію, а визначити цінності, які допоможуть людству пройти крізь це випробування й багато інших

  Браян Александер, дослідник з Джорджтаунського університету, який спеціалізується на змінах в освіті, вважає: цілком можливо, що нинішня криза суттєво нашкодить глобалізації, а світова торгівля значно сповільниться. Політика двох великих країн – США та Китаю – може стати протекціоністською, і це зачепить чимало сфер бізнесу (туризм, авіаперельоти, судноплавство, ланцюги постачань, виробництво тощо). Компанія Apple вже намагається вивести виробництво 20% своєї продукції поза межі Китаю. Рух від глобалізації до націоналізації може стимулювати розвиток технологій, які дозволяють виробляти різні речі "вдома", скажімо, 3D-друк. Якщо країни навчаться друкувати те, що раніше імпортували, то це сповільнить глобалізацію у  дуже цікаві способи. На думку Александера, перспективним зараз є створення нових інструментів для гіг-економіки, скажімо, які допомагатимуть людям шукати тимчасову роботу. Також зростатиме популярність продуктів та сервісів, що стосуються кліматичних змін. Модернізація електромереж, альтернативна енергетика, соціальне підприємництво – усе це користуватиметься значним попитом. Емі Залман, футурологиня та генеральна директорка компанії Prescient, вважає, що можливості часто знаходяться на перетині сфер, куди ніхто не заглядає. На її думку, після кризи поштовх отримають віртуальна реальність та все, що починається з «теле-» (скажімо, телемедицина). А якщо люди вбачатимуть у паперових грошах загрозу, то зміниться й ставлення до коштів. Можливо, криптовалюти відновлять стрімкий розвиток.  

Катастрофи є каталізаторами змін. Тому підприємцям варто звертати увагу на «сфери дистресу», тобто людей чи компанії, які гостро чогось потребують, або місця, де існує екзистенційний ризик

  Залман думає, що цілі сфери бізнесу отримають нові визначення, і це також відкриватиме можливості для компаній. Туризм може сфокусуватися на подорожах всередині країни замість закордонних, а судова сфера, ймовірно, побачить чимало інновацій, наприклад, показання свідків телефоном чи проведення засідань у Zoom. А Джеймі Метцл, футуролог та працівник Singularity University, вбачає у глобальних комунікаціях найважливішу інновацію світу після пандемії. «Ми часто говоримо про те, як штучний інтелект змінює все довкола. Може, колись так і станеться, – каже він. – Але дійсно зближує нас сукупність комунікаційних технологій, які дозволяють співпрацювати незалежно від нашої географії». На думку Метцла, найбільший виклик зараз – не подолати пандемію, а визначити цінності, які допоможуть людству пройти крізь це випробування й багато інших. За матеріалами The Hustle