A school for leaders who want change

Learn first

KMBS latest news in real time

For the latest KMBS events and news, visit KMBS Live at the top right corner of the screen

Open kmbs live
06.02.2020
2688
10min
People. Leadership and management. Culture
[EN] Чи існують стратегії, які наближають нас до отримання максимального задоволення від життя? Серед яких стратегій взагалі можна обирати? І як вибрати ту, що підходить саме вам? Економісти мають власний погляд на ці питання. Оскільки в центрі їхньої уваги знаходиться задоволення від життя, вони розмірковують: як можна максимізувати цей показник. Якою має бути стратегія, що дозволяла б досягти найкращого результату для кожного?

[EN] Автор: Євген Пенцак, керівник програми MBAF kmbs, викладач kmbs Нобелевській лауреат з економіки, а за професією психолог Деніел Канеман каже, що буває мислення рефлекторне та рефлексивне. На жаль, 80% людей не переходить до рефлексивного мислення взагалі. Тобто, людина часто не замислюється над питанням: навіщо я це роблю? Більшість людей усе життя «крутять педалі». І якщо роблять це достатньо швидко, то тримають певний баланс. Це можна назвати «стратегією велосипеда»: чим швидше ми крутимо педалі, тим велосипед стійкіший. Проте, чи отримуємо ми при цьому задоволення від життя? Чи не почнемо років у 70 жалкувати про те, що могли б пройти свій шлях в інший спосіб? Вибір з п’яти варіантів Є такий вираз: «краще погано йти доброю дорогою, аніж добре — поганою дорогою». Питання в тому, серед яких ми доріг вибираємо. Перша стратегія — найпростіша, це стратегія усього живого: передати гени наступним поколінням. І чоловіки, і жінки у цій стратегії відіграють певну визначену роль, виконуючи свою основну функцію. Друга стратегія — «бути живим». Людина зазнає ударів від життя, але кожного разу знаходить у собі сили, щоб вставати і рухатися далі. Звичайно, це вдається не кожному. Щоб втілювати цю стратегію, необхідні певні компетенції, потрібно навчитись працювати зі своїм мозком, намагатись розуміти його функціонування — і це даватиме їй сили встати і рухатись далі. Щоб навчитись грати у гру під назвою життя — потрібно постійно аналізувати свої помилки. Або як ще кажуть: «Не наступати на ті самі граблі двічі!» Третя стратегія — стратегія рухливості. Коли ми рухаємось кожен день, то стаємо стійкішими до шоків, які супроводжують життя кожної людини. Проте проблема цієї стратегії у тому, що вона не є цілеспрямованою, а отже, не є найбільш ефективною. Якщо ми сьогодні займаємося однією активністю, а завтра іншою, не пов’язаною з попередньою, то не відчуваємо певної цілісності нашого життя. Кожна людина наділена певними унікальними якостями чи талантами, які доцільно розвивати і використовувати впродовж всього життя, а тому потрібно ретельно працювати над своїм портфелем активностей. Те саме стосується сучасної економічної та фінансової системи. Про це зараз пишуть багато нобелівських лауреатів: система потребує реформ, зміни правил гри в сучасному капіталізмі — таких, які б дали можливість кожній людині максимально себе реалізувати. А, максимізуючи себе, людина допомагає і суспільству бути ефективнішим. Як саме цього досягти? Одна з можливих ідей, як підвищити ефективність використання креативного ресурсу громадян — це втілення ідеї безумовного базового доходу (unconditional basic income), тобто кожна людина отримуватиме певний мінімальний дохід. Завдяки цьому у людини вивільниться час на творчу діяльність, що може призвести до генерації нових проривних ідей для суспільства.  

Щоб навчитись грати у гру під назвою життя — потрібно постійно аналізувати свої помилки

  Четверта стратегія — це стратегія гіперстійкості. Людина, яка її реалізує, хоче знаходитися подалі від всіх кризових економічних шоків, тобто намагається бути невразливою. Вона прагне проживати своє життя, максимізуючи те задоволення, яке їй доступно. Вона не хоче думати про глобальну економічну чи фінансову систему, хоче її мінімально використовувати — тоді й шоки, які звідти походять, не будуть сильно торкатися людини. Іншими словами, це аналог дауншифтингу. Я їду в якесь село, маю грядку, вирощую все, що потрібно для мого харчування. Звичайно, така стратегія не є оптимальною для всіх. Чимало людей хочуть реалізувати свої таланти на повну та бути корисними для світової спільноти. Для них тоді найкраще підійде наступна стратегія. П’ята стратегія життя — це стратегія гнучкості. Вона втілюється у різних економічних та фінансових моделях, з якими працює і маленький, і великий бізнес. Стратегія гнучкості була прорахована дуже відомими фінансистами: Діксітом, Піндайком, Блеком, Шолзом та Мертоном. Існують навіть формули для оцінки гнучкості, яка закладена в бізнес. Так само можна оцінити гнучкість життєвої стратегії кожної людини. Такий підхід є актуальним саме зараз, коли багато професій знаходяться під загрозою зникнення через автоматизацію та розвиток штучного інтелекту. Гнучкість — це здатність адаптуватися до мінливого середовища. У минулому середовище не змінювалося настільки швидко, тому цінність цієї стратегії не була дуже високою. Ми пам’ятаємо часи, коли на початку життя можна було поставити ціль (наприклад, стати інженером), потім довго її втілювати (працювати ціле життя інженером), при цьому отримувати хорошу заробітну плату і бути впевненим, що власна компетентність є ключовим фактором життєвої стабільності. Але зараз такого у світі вже немає. Сьогодні зникає багато професій. Ми чуємо про те, що інвестиційні банки звільняють працівників, зокрема фінансистів, тому що їхню роботу вже можуть виконувати роботи чи новітнє програмне забезпечення. Молодому поколінню зараз потрібно втілювати інші життєві стратегії, щоб бути ефективнішими. На персональному рівні стратегія гнучкості означає, що людина одночасно займається кількома справами. І коли ринок змінюється, перестає бути сприятливим для однієї з них, вона може легко переключитися на іншу. Ті люди, які не гнучкі в прийнятті таких рішень, будуть змушені продовжувати займатися тією справою, в якій вже немає великої потреби з боку суспільства.  

Зараз бізнес цінується не за те, якими активами він володіє, а за те, наскільки швидко може адаптуватися до мінливого середовища

  Що швидше змінюється середовище, то більш цінною стає стратегія гнучкості. Найкращі результати отримують компанії та люди, які багато чого пробують, не стоять на місці. Звичайно, велика кількість спроб — означає високу ймовірність помилок. Проте коли ти робиш багато спроб, то деякі з них можуть відкрити в собі нові таланти й знайти можливості. Зараз бізнес цінується не за те, якими активами він володіє, а за те, наскільки швидко може адаптуватися до мінливого середовища. Якщо компанія зробила багато спроб, то вже знає, як діяти не треба. А бізнес, який не пробував, не помилявся, може бути не таким ефективним. Це перекликається з концепцією антикрихкості Насіма Талеба В Україні люди мало пробують реалізовувати ідеї, бо бояться, що не вийде. Теорія антикрихкості каже: не варто боятися, треба багато пробувати, можливо, багато помилятися. Тільки тоді з’являються нові ідеї. Невдачі - скажімо, коли ти проявив ініціативу і втратив гроші, потрібно оцінювати позитивно. Ти спробував і знаєш, що не вийшло, а якби не спробував, то ти б навіть цього не знав. Крім того, ця невдача спонукає тебе до подальших кроків. Як стати гнучкішим? Якщо ви обираєте для себе стратегію гнучкості (а саме вона видається найефективнішою сьогодні), то маєте вміти запустити процеси мислення, які ведуть до генерування нових ідей. Наш мозок влаштований так: якщо ми фокусуємся на аналітичному мисленні, то гнучке, інтуїтивне мислення пригальмовується. І в нас, на жаль, немає кнопки, яка б перемикала мозок з одного режиму на інший. Проте є техніки, які допомагають використовувати переваги обох півкуль мозку: одна генерує ідеї, інша — їх верифікує. При цьому не слід забувати, що й інші люди також хочуть максимізувати задоволення від свого життя. І їх життєві траєкторії перетинаються з нашими. А тому вміння володіти інструментами нейроменеджменту, здатність вдосконалювати власний емоційний інтелект, розвивати креативність та гнучкість мислення дозволяють підвищити ефективність реалізації своєї життєвої стратегії. Сучасне середовище вимагає від нас і критичного, і креативного мислення одначасно. І це те, що відрізняє нас від роботів. Менеджмент у ХХІ столітті - це про постановку завдань. Придумати, чого ти хочеш, набагато важливіше, ніж знайти, як ти це робитимеш. Згенерувати ідею — найскладніше. Таким чином, сьогодні варто навчатися тому, як працювати з ідеями. Наприклад, Майкл Мікалко у книзі «Рисовий штурм» розповідає про те, які техніки використовували Леонардо да Вінчі та Альберт Ейнштейн. Навчаючись у них, читаючи книжки, присвячені генеруванню ідей, можна шліфувати гнучкість власного мислення. Джерело: nv.ua

kmbs live
01.11.2024 at 18:30
Новий подкаст: "Організаційне здоров’я: кейс Сільпо" ...
22.10.2024 at 16:00
Новий подкаст: "Продажі: управління очікуваннями клієнта" ...
09.10.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Інноваційні продукти: 6 питань для створення нових рішень" ...
04.10.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Аналітика в бізнесі: типи, моделі, рішення" ...
05.09.2024 at 18:00
Новий подкаст: "Менеджмент: стилі управління" ...
19.08.2024 at 16:40
Новий подкаст: "Продажі: стратегічні зміни, кейс Balbek Bureau" ...
31.07.2024 at 14:00
Human capital: finding and developing a team ...
23.07.2024 at 12:00
Economic engineering as a driver of economic growth ...